Спецпроект

Ювілей голови ОУН влада Львівщини не помітила

Вшанування ювілею дня народження діяча українського націоналізму обмежилося кількома заходами на Львівщині.

12 грудня, у день народження Андрія Мельника, громадськість вшанувала пам'ять про відомого українця у його родинному селі Воля Якубова, що неподалік міста Дрогобич на Львівщині.

Про це повідомляє радіо "Свобода".

Андрій Мельник продемонстрував свої військові здібності у роки Першої Світової війни, коли очолював сотню стрільців. Тоді ж потрапив у російський полон і на засланні познайомився з майбутнім засновником і провідником ОУН Євгеном Коновальцем, який був для нього моральним авторитетом, а згодом став і родичем.

В Галичині Коновалець і Мельник створили Українську Військову Організацію, яка згодом стала основою ОУН. За свою діяльність Андрій Мельник у 1924 році був заарештований польською владою і чотири роки провів у в'язниці.

Після тюремних років, він почав працювати управителем лісів митрополита Української Греко-Католицької Церкви Андрея Шептицького. Після вбивства у 1938 році агентом КДБ Євгена Коновальця Мельник очолив ОУН.

Історик, дослідник діяльності ОУН Микола Посівнич зауважує, що провідник ОУН мислив категоріями незалежності України і служіння інтересам українського народу. Був людиною інтелігентною і скромною.

"Для мене, як історика, найцікавішим є заповіт Андрія Мельника, - говорить дослідник діяльності ОУН Микола Посівнич. - У заповіті він як людина, яка перейшла дві війни, знайома з усіма політичними діячами середини XX століття, написав, що треба об'єднуватись і працювати заради України, а не заради власних амбіцій. І писати свою історію такою, якою вона була, а не привласнювати чужого. На жаль, у ці складні політичні події він, як людина м'яка, підпадав під різні групи впливу. Але як людина і борець він має бути пошанований в Україні, це був справжній патріот України, який працював за визволення України. Андрій Мельник менш вивчений і знаний, аніж Степан Бандера".

У лавах ОУН були розходження між старшими членами організації на чолі з Андрієм Мельником, і молодшими, на чолі зі Степаном Бандерою. У 1940 році крило Бандери утворило Революційний провід ОУН і запропонувало радикальні військові кроки задля відновлення незалежної України.

Мельниківці ж хотіли більш "еволюційного" розвитку подій і до останку сподівалися на співпрацю з гітлерівською Німеччиною.

Вшанування 120-ої річниці від дня народження визнаного українського діяча обмежилось кількома заходами на Львівщині. Місцева влада цю дату не помітила, зазначив Олег Гринюк, провідник Львівської обласної ОУН, не кажучи про вшанування провідника ОУН на загальноукраїнському рівні.

Пам’яті Ольги Стокотельної: "Нехай назавжди твоє добре ім’я буде між людьми"

В історії українського Руху опору 70-80 років ХХ століття особливе місце належить Ользі та Павлові Стокотельним – особам, які були відданими ідеалам вільної та незалежної України й поєднали своє життя з відомими дисидентами, правозахисниками Надією Світличною та Миколою Горбалем. У квітні цього року Ользі та Павлові мало б виповнитися 162… Саме так двійнята Стокотельні рахували свої роки. Та не судилась. 20 грудня 2023 року Ольга покинула цей світ. Цьогоріч Павло вперше за 81 рік буде свій день народження зустрічати сам.

Як співробітники КГБ намагалися зробити з Івана Багряного «червоного»

У 1950–1960-х роках органи МГБ/КГБ СССР намагалися схилити до співпраці, відмови від антирадянської діяльності й повернення до Радянського Союзу діячів культури, науки і літератури, які опинилися в еміграції. А в разі невдачі розробляли заходи з їх компрометації і навіть ліквідації. Одним із об'єктів такої оперативної розробки був відомий політичний діяч і письменник Іван Багряний.

"Звичайний фашизм": розбір тез про "священную войну" Росії проти України та Заходу

Один із важливих етапів у формуванні російської квазірелігійної доктрини "русского мира", яка за задумом має стати офіційною державною та релігійною ідеологією путінської Росії, відбувся 27 березня 2024 року. У цей день сталася знакова подія – у Залі церковних соборів Храму Христа Спасителя у Москві під головуванням Московського патріарха Кирила було офіційно затверджено "Наказ XXV Всесвітнього російського народного собору", який отримав назву "Настоящее и будущее Русского мира".

Німецька весна на Слобожанщині: війська кайзера та українські гайдамаки в спогадах місцевих

Весна 1918 року. Імперська армія Німеччини та Збройні сили Австро-Угорщини разом з Армією УНР звільняють Українську Народну Республіку від більшовиків. Українсько-німецький наступ пролягав через Слобожанщину і зупинився в районі села Лиски. Публікуємо спогади місцевих мешканців, які були свідками визволення Харківщини.