Спецпроект

Польсько-український діалог - питання про "східні креси" залишається проблемним

Оля Гнатюк: Не вірю, що поляки відмовляться від поняття "східні креси", адже вони захищають свою історичну правду, так як і українці захищають свою.

Про це ЗІКу повідомила відома дослідниця, літературознавець-україніст, критик та перекладач Оля Гнатюк.

Головно темою зустрічі з Олею Гнатюк була проблема українсько-польського порозуміння з історичного погляду та з погляду сучасності. За словами дослідниці, перший, найбільш зрілий політичний діалог між поляками і українцями відбувся у 20-ті роки ХХ століття між оточенням Симона Петлюри і Юзефа Пілсудського.

Та, на жаль, через непорозуміння між іншими політичними силами та давніми розбіжностями у суспільстві, цей компроміс не досягнув своєї мети, хоча дав поштовх до подальших діалогів.

"В українській історії, як і в історії інших держав, людей, які йшли на компроміс, дуже часто називали зрадниками. Тому багато відомих постатей є сьогодні неправильно представлені в історичній науці, і наше завданням є виправлення цього стереотипу", - додала Оля Гнатюк.

Про людей, які намагалися примирити Україну і Польщу у 1918-1939 роках, читайте у лекції Олі Гнатюк 

Серед найбільш суперечливих питань у польській та українській історії, дослідниця виділяє питання про тривалість "міжвоєнного періоду", який в Україні починався з 1920-х рр. і закінчувався нападом німецьких військ на територію Радянського Союзу, ігноруючи окупацію Польщі в 1939 році.

Польські історики, в свою чергу, розпочинають міжвоєнний період з 1918 року, не беручи до уваги національно-визвольні змагання, що проходили в той час на території України.

"Крім того, болючим для обох сторін є й територіальне питання. Адже польські дослідники дуже часто називають Західну Україну "Східною Малопольщею", що принижує національну гідність українців, які звикли називати цей край "західно-українськими землями". Але український варіант не задовольняє поляків, адже заперечує "одвічну приналежність" цих земель до Речі Посполитої", - додала Оля Гнатюк.

Українсько-польське порозуміння не є легкою справою, і, як зазначила науковець, вимагає зусиль не лише від владних верхівок, а й від місцевого самоврядування.

Міф про "віроломний напад". Документи з архіву СБУ

"Прибулі у прикордонну смугу німецькі солдати [...] розповсюджують чутки, що командування німецької армії має намір захопити Західну Україну [...]. Виступ німецьких військ проти Радянського Союзу має відбутися після закінчення дощів, як тільки встановиться погода"

Суд над дітьми. Ольга Попадин – про молодь ОУН, два арешти і розстріл друзів

17-річна гімназистка зі Львова Ольга Попадин була однією з підсудних на "Процесі 59-ти". Енкаведисти не робили жодних пільг неповнолітнім — лупцювали, знущалися. Про це пані Ольга розповідала в інтерв'ю "Локальній історії". З її спогадів, показова розправа обернулася на протест — молоді арештанти під час суду заманіфестували несприйняття окупаційної влади, а оголошення вироку зустріли виконанням українського гімну.

Антон Дробович: "Пам'ятання — це спротив забуттю"

Інтерв’ю з науковцем, громадським діячем Антоном Дробовичем для Музею "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.

Як витримати тиск КДБ і навіть його висміювати? Досвід Натана Щаранського із книжки "Не злякаюся зла"

У травні 2025 році, через майже 40 років з дня написання, книга радянського дисидента Натана Щаранського "Не злякаюся зла" вийшла українською мовою. Уперше вона була надрукована англійською у 1988-му. У передмові до українського видання Щаранський, який за ці роки встиг стати відомим політичним та державним діячем в Ізраїлі, зазначив: в Україні книга повертається до свого початково призначення — допомагати людям у боротьбі.