Спецпроект

Польсько-український діалог - питання про "східні креси" залишається проблемним

Оля Гнатюк: Не вірю, що поляки відмовляться від поняття "східні креси", адже вони захищають свою історичну правду, так як і українці захищають свою.

Про це ЗІКу повідомила відома дослідниця, літературознавець-україніст, критик та перекладач Оля Гнатюк.

Головно темою зустрічі з Олею Гнатюк була проблема українсько-польського порозуміння з історичного погляду та з погляду сучасності. За словами дослідниці, перший, найбільш зрілий політичний діалог між поляками і українцями відбувся у 20-ті роки ХХ століття між оточенням Симона Петлюри і Юзефа Пілсудського.

Та, на жаль, через непорозуміння між іншими політичними силами та давніми розбіжностями у суспільстві, цей компроміс не досягнув своєї мети, хоча дав поштовх до подальших діалогів.

"В українській історії, як і в історії інших держав, людей, які йшли на компроміс, дуже часто називали зрадниками. Тому багато відомих постатей є сьогодні неправильно представлені в історичній науці, і наше завданням є виправлення цього стереотипу", - додала Оля Гнатюк.

Про людей, які намагалися примирити Україну і Польщу у 1918-1939 роках, читайте у лекції Олі Гнатюк 

Серед найбільш суперечливих питань у польській та українській історії, дослідниця виділяє питання про тривалість "міжвоєнного періоду", який в Україні починався з 1920-х рр. і закінчувався нападом німецьких військ на територію Радянського Союзу, ігноруючи окупацію Польщі в 1939 році.

Польські історики, в свою чергу, розпочинають міжвоєнний період з 1918 року, не беручи до уваги національно-визвольні змагання, що проходили в той час на території України.

"Крім того, болючим для обох сторін є й територіальне питання. Адже польські дослідники дуже часто називають Західну Україну "Східною Малопольщею", що принижує національну гідність українців, які звикли називати цей край "західно-українськими землями". Але український варіант не задовольняє поляків, адже заперечує "одвічну приналежність" цих земель до Речі Посполитої", - додала Оля Гнатюк.

Українсько-польське порозуміння не є легкою справою, і, як зазначила науковець, вимагає зусиль не лише від владних верхівок, а й від місцевого самоврядування.

Крути-1918: вчені проти міфів

Довкола знакових подій з часом нагромаджуються міфи й легенди, які можуть не мати жодного стосунку до історичної дійсності. Бій під Крутами не став винятком. Вже на еміграції популяризація крутянського подвигу нерідко супроводжувалася неточностями і недоладностями, на що звертали увагу навіть окремі учасники визвольної боротьби й діячі української діаспори. Попри незрівнянно більші інформаційні можливості сучасного суспільства, сьогодні мас-медіа часом ретранслюють не лише давно спростовані легенди про бій під Крутами, але й новітні міфи, творці яких інколи доволі безапеляційно просувають своє "бачення" історичних подій.

Легенда про крутянців

Нові документи спростовують легенду про спільне поховання Володимира Шульгина та Володимира Наумовича

Наймолодший крутянець

Десятки років в українській історичній та публіцистичні літературі побутує теза, що під Крутами загинули сотні неповнолітніх юнаків. Учнів, школярів. При підготовці цієї публікації додатково перевірено роки і дати народження усіх відомих ґімназистів, участь чи загибель яких в тому бою підтверджується різними першоджерелами. З-поміж усіх загиблих під Крутами, чиї дати або роки народження є відомими, немає жодного неповнолітнього

Рятівники євреїв з Галичини. Ким вони були, та як живуть їх родини сьогодні

За даними Меморіального комплексу історії Голокосту Яд Вашем та за підрахунками Єврейської конфедерації України, на Львівщині відомо 1009 випадків, а на Івано-Франківщині 246 випадків, у яких рятівники були визнані Праведниками народів Світу з України. І це лише з українського списку Праведників народів Світу. Також, є польській перелік тих, хто рятував євреїв на Львівщині та Станіславщині