Спецпроект

Росія хоче нагадати світові про військові подвиги під час Першої світової

"Подвиги офіцерів і солдатів Першої світової війни були віддані забуттю, а головні її події представлені лише прологом Жовтневої революції. Це призвело до значних спотворень в історичній свідомості нашого суспільства".

У Росії можуть бути опубліковані нові матеріали по Першій світовій війні на основі архівних даних, повідомляє інтерфакс.

Керівник адміністрації президента РФ Сергій Наришкін вважає, що уявлення про роль Росії у Першій світовій війні були довгий час спотворені, і її 100-річчя є гарним приводом для публікації нових досліджень цієї війни.

"У нашій країні протягом багатьох років подвиги офіцерів і солдатів Першої світової війни були забуті, а головні її події представлені лише прологом Жовтневої революції. Це призвело до значних спотворень в історичній свідомості нашого суспільства", - заявив С. Наришкін в середу в Москві на міжнародній конференції "Росія і Велика війна: досвід та перспективи осмислення ролі Першої світової війни в Росії і за кордоном".

За його словами, в даний час необхідно осмислити підсумки і уроки Першої світової війни. 

С. Наришкін підкреслив, що майбутня в 2014 році пам'ятна дата - 100-річчя Першої світової війни є "гарним приводом для публікації нових історичних досліджень цієї війни, перш за все, на основі масиву документів, які містяться в наших архівах".

Зі свого боку, президент фонду "Російський світ" В'ячеслав Ніконов заявив на конференції, що цей фонд виступає з ініціативою створення товариства пам'яті Першої світової війни - міжнародної громадської структури для увічнення пам'яті та спадщини цієї війни.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.

Міф та апологія Дмитра Яворницького

Дмитра Яворницького вважають чи не найбільш дослідженою постаттю серед українських істориків: за кількістю написаних про нього книжок, статей та знятих фільмів він йде пліч-о-пліч хіба що з Володимиром Антоновичем і Михайлом Грушевським. Парадокс Яворницького полягає в тому, що кількість написаного про нього прямо пропорційна зміфологізованості його життєпису.

Американський спокій під радянську балалайку

Менш ніж за місяць до проголошення незалежності України, 1 серпня 1991 року, президент США Джордж Буш-старший виступив у Верховній Раді УРСР. Промова американського президента відома як "Chicken Kiev Speech", викликала гостру реакцію як у західній пресі, так і в Україні.