Спецпроект

Росія хоче нагадати світові про військові подвиги під час Першої світової

"Подвиги офіцерів і солдатів Першої світової війни були віддані забуттю, а головні її події представлені лише прологом Жовтневої революції. Це призвело до значних спотворень в історичній свідомості нашого суспільства".

У Росії можуть бути опубліковані нові матеріали по Першій світовій війні на основі архівних даних, повідомляє інтерфакс.

Керівник адміністрації президента РФ Сергій Наришкін вважає, що уявлення про роль Росії у Першій світовій війні були довгий час спотворені, і її 100-річчя є гарним приводом для публікації нових досліджень цієї війни.

"У нашій країні протягом багатьох років подвиги офіцерів і солдатів Першої світової війни були забуті, а головні її події представлені лише прологом Жовтневої революції. Це призвело до значних спотворень в історичній свідомості нашого суспільства", - заявив С. Наришкін в середу в Москві на міжнародній конференції "Росія і Велика війна: досвід та перспективи осмислення ролі Першої світової війни в Росії і за кордоном".

За його словами, в даний час необхідно осмислити підсумки і уроки Першої світової війни. 

С. Наришкін підкреслив, що майбутня в 2014 році пам'ятна дата - 100-річчя Першої світової війни є "гарним приводом для публікації нових історичних досліджень цієї війни, перш за все, на основі масиву документів, які містяться в наших архівах".

Зі свого боку, президент фонду "Російський світ" В'ячеслав Ніконов заявив на конференції, що цей фонд виступає з ініціативою створення товариства пам'яті Першої світової війни - міжнародної громадської структури для увічнення пам'яті та спадщини цієї війни.

Як СБ ОУН викрила цінного агента мдб урср у своїх лавах

"Бистра" призначила Ярославу Морозу зустріч на 30 червня в селі Модричі Дрогобицького району, де мала передати йому пошту та усні вказівки. На місце зустрічі він прямував у супроводі "Ворона" і чотирьох повстанців, які забезпечували охорону і перехід кордону. Вранці в селі група потрапила в засідку і вступила в бій. Мороз дістав важкі поранення в ногу й живіт і в такому стані був захоплений. Працівникові Дрогобицького управління мдб, який перший підоспів до нього, заявив, що він є представником Центрального Проводу ОУН, попросив зберегти йому життя і залишити сам факт взяття його в полон у таємниці.

Мої Танюки: Штрихи до родинного портрета

Мама дуже пишалася братом-режисером, активно листувалася з ним у радянські часи. Дядько теж писав їй багатосторінкові відповіді, детально оповідаючи про свої театральні справи, постановки, статті дружини. Коли ж він повернувся до Києва, поринув у політику та став народним депутатом України, вона майже щотижня телефонувала йому з Дягови, даючи "цінні поради". Часом матуся забувала, що перед нею вже не той "меншенький" брат, а державний діяч.

Письменник Ігор Костецький. КДБ ловив його, та не…

В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України є чимало справ агентурної розробки, в яких інтрига тримається до останніх сторінок. Серед таких – чотиритомна справа на українського письменника, перекладача, літературознавця, режисера і видавця Ігоря Костецького, якій чекісти спершу дали назву "Письменник". У ній задокументовано численні намагання працівників кдб схилити на свій бік неординарного, екстравагантного, епатажного, амбітного письменника-модерніста.

"Велика війна професорів". Уривок із книги Мацея Ґурного

Новаторське дослідження польського історика Мацея Ґурного про те, як Перша світова війна точилася не лише на фронтах, а й у головах інтелектуалів. Серед географів, антропологів, психологів, істориків та соціологів Європи — від Парижа до Львова, від Відня до Белграда — розгорталася своя "війна духу", битва за визначення націй, рас, територій і кордонів, за право описувати "інших" і конструювати "своїх". У праці автор згадує низку українських інтелектуалів, які долучилися до дискурсу національної характерології, зокрема Степана Рудницького — географа, який відіграв головну роль у формуванні уявлень про українську етнічну територію.