Спецпроект

Австрієць посилав у Дніпропетровськ незадекларований орден імператора Франца-Йосифа

Застосувавши металодетектор та рентгенапарат, митники виявили в листі металічний нагородний знак у формі хреста, датований 1916 роком.

Один австрійський поціновувач старовинних військових відзнак відправив до України незадекларований коштовний лист. У конверт був вкладений орден імператора Франца Йосифа, який за Австро-Угорщини вручався за видатні заслуги державним службовцям, повідомляє прес-центр Державної митної служби України.

Під час перевірки одного із міжнародних поштових відправлень увагу інспекторів привернув простий лист, який з-поміж інших виділявся незвичайною товщиною та щільністю.

Застосувавши металодетектор та рентгенапарат, митники виявили металічний нагородний знак у формі хреста, датований 1916 роком.

Медальйон був загорнутий у клаптик синтетичного матеріалу та акуратно заклеєний в конверті. З'ясувалось, що виявлена нагорода надсилалася листом до Дніпропетровська громадянином Австрії, але попередньо не була заявлена за встановленою формою митному органу.

При більш детальному огляді залізного хреста заслуг, митники прочитали на лицьовому боці напис "VIRIBUS UNITIS" із монограмою "FJ", а на зворотньому - відлиті цифри "1916".

Фото Держмитслужби

Нагородний знак підвішений на стрічку біло-червоного кольору із металічним значком у вигляді двох схрещених мечів. За тодішніми канонами це означало, що нагороджений отримував цей хрест за військові заслуги.

За порушення митних правил відносно громадянина Австрії складено протокол. Наразі вилучену нагороду направлено до експертизи на предмет визначення її історичної та культурної цінності.

Справа капітана. За що сидів легендарний «динамівець» Костянтин Щегоцький

У різноманітних рейтингах найкращих українських футболістів усіх часів неодмінно буде це ім’я — Костянтин Щегоцький. Улюбленець київських уболівальників 1930-х, капітан «Динамо», перший в Україні гравець-орденоносець — це все про нього.

«Не Арґус, ні Гелена, ні Марія Маґдалена»: вибираємо та їмо сир по-середньовічному

Середньовічна кухня – це не лише екстравагантні страви на кшталт павича, міног чи лебедя у соусі з власної крові. Якими б дивними не видавались нам інколи люди середньовіччя, їх меню не надто відрізнялось від нашого. Пропонуємо вам уривок, де історикиня й авторка книги «Від бобра до фазана: їжа західноєвропейського Середньовіччя» Стефанія Демчук розповідає про шлях на середньовічний стіл сиру, без якого і сьогодні ми не можемо уявити свою повсякденність

«Польська» ідентичність і російське самодержавство

У перші десятиліття ХІХ століття Санкт-Петербург негласно визнавав польський характер Правобережної України, як і всіх інших територій, анексованих у Речі Посполитої. Чиновники найвищого рангу навіть використовували відповідну термінологію на кшталт: "польські губернії" чи "польські землі", причому як в усному мовленні, так і в офіційному діловодстві. Після Листопадового повстання 1831 – 1832 років ситуація кардинально змінилася: російське самодержавство розпочало тотальний наступ на "польську" ідентичність. Комплекс заходів, до якого протягом наступних десятиліть вдалася російська влада, без перебільшення, можна назвати репресіями в економічній, релігійній і гуманітарній сферах. Йдеться про русифікацію польської культури, переслідування католицької церкви, політичний тиск, заборону освіти рідною мовою, декласацію та асиміляцію шляхти.

«Чорна неділя» села Клюськ. Без білих плям

Велика трагічна історія України часів Другої світової війни складається з маленьких трагедій сіл, селищ, містечок. Без втрати невинних людських життів на території Волині не обійшлось в жодному з населених пунктів. Не оминула трагедія і невеличке мальовниче село Клюськ, розташоване в 20-ти кілометрах від Ковеля.