Спецпроект

Австрієць посилав у Дніпропетровськ незадекларований орден імператора Франца-Йосифа

Застосувавши металодетектор та рентгенапарат, митники виявили в листі металічний нагородний знак у формі хреста, датований 1916 роком.

Один австрійський поціновувач старовинних військових відзнак відправив до України незадекларований коштовний лист. У конверт був вкладений орден імператора Франца Йосифа, який за Австро-Угорщини вручався за видатні заслуги державним службовцям, повідомляє прес-центр Державної митної служби України.

Під час перевірки одного із міжнародних поштових відправлень увагу інспекторів привернув простий лист, який з-поміж інших виділявся незвичайною товщиною та щільністю.

Застосувавши металодетектор та рентгенапарат, митники виявили металічний нагородний знак у формі хреста, датований 1916 роком.

Медальйон був загорнутий у клаптик синтетичного матеріалу та акуратно заклеєний в конверті. З'ясувалось, що виявлена нагорода надсилалася листом до Дніпропетровська громадянином Австрії, але попередньо не була заявлена за встановленою формою митному органу.

При більш детальному огляді залізного хреста заслуг, митники прочитали на лицьовому боці напис "VIRIBUS UNITIS" із монограмою "FJ", а на зворотньому - відлиті цифри "1916".

Фото Держмитслужби

Нагородний знак підвішений на стрічку біло-червоного кольору із металічним значком у вигляді двох схрещених мечів. За тодішніми канонами це означало, що нагороджений отримував цей хрест за військові заслуги.

За порушення митних правил відносно громадянина Австрії складено протокол. Наразі вилучену нагороду направлено до експертизи на предмет визначення її історичної та культурної цінності.

Китаїв: за 10 кілометрів від Хрещатика дивом збереглося місто часів Русі

На півдні Києва збереглося місто часів князя Володимира: майже 400 курганів, пів кілометра валів, головний в'їзд, давні дороги і велике поселення, де тисячу років тому вирувало життя. Це - Китаїв, пам’ятка археології національного значення. У центрі Києва оборонні вали давньоруського міста майже повністю поглинула забудова. А всього за десять кілометрів від Хрещатика їх досі можна побачити. Це місце пережило князів, монгольську навалу, імперії, революції та радянську владу. Але чи переживе Китаїв сучасний Київ?

Сусід із сьомої квартири. Справа киянина Венедикта Баранова: як бідність, страх і буденний антисемітизм робили катів зі "звичайних радянських людей"

На початку жовтня 1941-го до будинку №30 на Межигірській вулиці під'їхала підвода. Поліцай із нагайкою запитав, "де тут живуть жиди". Баранов, який стояв біля воріт, одразу повів його на п'ятий поверх, до квартири номер 17. Там залишалася хвора паралізована жінка-єврейка Рахіль Самойовська. Баранов зніс стару з п'ятого поверху і кинув на підводу. У цей час його дружина Анна стягнула з її ніг фетрові боти. Підвода рушила в бік Верхнього і Нижнього Валів.

Світозар Драгоманов. Боротьба за добре ім’я батька під прискіпливим стеженням НКВС

Стеження тривали упродовж трьох років і завершилися викликом на початку 1938 року до управління нквс. Але найбільші побоювання Світозара Драгоманова не справдилися. Його не заарештували. В обмін на свободу запропонували стати секретним співробітником. Під диктовку чекістів одразу ж змусили написати підписку. Але агент "Відданий" виявився не настільки відданим, як того хотіли чекісти.

На Афоні були врятовані 200 старовинних книжок з українського козацького скиту Чорний Вир: Сергій Шумило отримав рідкісну можливість їх дослідити

"Колись ці примірники Острозької Біблії були частиною бібліотеки українського козацького скиту Чорний Вир, який за допомогою ченців пощастило виявити на Афоні. Цей скит вже давно, на жаль, стоїть пусткою, покинутий людьми. Проте його бібліотека зберіглася. Вона складається приблизно з 200 українських стародруків XVI — XVIII століть".