Спецпроект

В Таллінні відкриється музей КДБ

В одному з найвідоміших за часів СРСР талліннському готелі "Віру" у четвер відкривають музей КДБ, присвячений роботі радянської спецслужби в цьому готелі.

Музей розташований на 23-му поверсі будівлі - в приміщеннях, де до відновлення незалежності Естонії в 1991 році була встановлена спеціальна апаратура і звідки співробітники КДБ прослуховували розмови в готельних номерах.

Про це з посиланням на адміністрацію готелю, який нині називається Sokos Hotel Viru, повідомив "Інтерфакс".  

Працівники готелю розповіли, що радянська спецслужба свого часу контролювала 60 з 400 номерів готелю. Тут же було встановлено радіозв'язок з Москвою і Фінляндією, звідки в радянські роки прибувало найбільше число зарубіжних туристів.

У музеї повністю відтворені робочі місця працівників КДБ та обладнання для негласного контролю за відвідувачами готелю, серед яких було чимало фарцовщиків, повій.

 

Про музей окупації Латвії читайте в розділі "Екскурсії"

Це змінило хід битви за Київ: як два українські герої стримали російський прорив

Двоє саперів з Поділля підірвали Гостомельський міст, і ворог не зміг увірватися до столиці.

"Ритуал пам’ятання має бути дією", - Катерина Даценко

Інтерв’ю зі співзасновницею ГО "Вшануй" Катериною Даценко для Музею «Голоси Мирних» Фонду Ріната Ахметова.

Путч, зупинений бананом, та інші курйози з історії Сейшельських островів

Майже загублені в Індійському Океані Сейшельські острови не часто потрапяли на шпальти світових медіа – а до туристичного буму кінця XX сторіччя й поготів. Утім, траплялися і винятки. Як 25 листопада 1981 року. Ще б пак – в цей день у далекій державі відбулася спроба державного перевороту, ще й за участю одного з найвідоміших на планеті ватажків іноземних найманців. До того ж в історію зрештою виявилися втягнутими кілька інших країн, зокрема Південна Африка та Індія. Щоправда, в підсумку спроба путчу виявилася невдалою. А причиною провалу став… звичайний банан.

Таємниця смерті Михайла Грушевського. Невідомі одкровення лікарки

В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України знайдено низку документів, які стосуються Михайла Грушевського. Відображена в них інформація свідчить про те, що до постаті голови Української Центральної Ради органи нквс/кдб проявляли неабиякий оперативний інтерес в усі періоди його життя і навіть після смерті. Зокрема, йдеться про те, що до з'ясування обставин загадкової смерті академіка поверталися через понад 20 років після того, як це сталося 24 листопада 1934 року.