Спецпроект

Депутати збирають гроші на меморіал Бандері

Депутати Верховної Ради від БЮТ і НУНС почали збір коштів на добудову меморіалу лідеру ОУН Степану Бандері у Львові.

Про це заявив депутат від НУНС Андрій Парубій, повідомляє Ukranews.

"Головна наша ініціатива - розпочати широкий збір у Львові на пам'ятник Степану Бандері", - сказав Парубій.

За його словами, самі депутати (Андрій Шкіль, Володимир В'язівський, Степан Давимука, Олександр Гудима, Михайло Косів, Тарас Стецьків, Парубій та інші) вже зібрали у фонд добудови пам'ятника 50 тисяч гривень.

Також депутати мають намір звертатися до підприємств та організацій з проханням перераховувати кошти на добудову пам'ятника Бандері.

За словами Парубія, для завершення будівництва необхідно 2,5 мільйони гривень. У зведення пам'ятника вже вкладено 4 мільйони гривень.

Депутати пропонують завершити будівництво до 24 серпня 2011 року, коли святкуватиметься 20-та річниця незалежності.

На початку січня Львівська обласна рада виділила 0,6 мільйона гривень на завершення будівництва меморіального комплексу Бандері у Львові.

Биківнянський меморіал: пам'ять про вбитих заради живих

30 квітня 1995 року громадський діяч, один із фундаторів Українського товариства "Меморіал", багаторічний дослідник Биківні Микола Лисенко занотував у своєму щоденнику: "30-го, в неділю, відбулося відкриття Меморіального комплексу на Биківнянських могилах. Це за поданням т-ва "Меморіал" та інституту історії України. Відкривав Київський мер А. Косаківський, але людей було небагато. Ми були там усією родиною з 9 до 13 год."

Операція «Вісла»: геноцид, воєнний злочин чи етнічна чистка

Чим була операція «Вісла»? Хто повинен відповідати за кривду, заподіяну українцям Закерзоння 1947 року? Чи варто Україні «симетрично» відповідати на політичні рішення чинної влади Польщі, проголошуючи геноцидом дії комуністичної польської влади проти мешканців українських етнічних територій, що відійшли до Республіки Польща після Другої світової війни? Спробуймо дати кваліфікацію подіям операції «Вісла», виходячи не з емоцій та політичної кон’юнктури, а з позиції норм міжнародного права.

"Я аж ніяк не українофіл". Фрагмент із книжки "Розділена династія" Фабіана Бауманна

Несподіваний погляд на націоналізм: не як історичну неминучість, а як усвідомлений політичний вибір, — пропонує у книжці "Розділена династія" швейцарський історик Фабіан Бауманн. Він досліджує долю київської родини Шульгиних, яка менш ніж за пів століття розділилася на дві протилежні національні гілки: російську та українську. Революція 1917 року остаточно розмежувала Шульгиних: один із них загинув у бою під Крутами, захищаючи Українську Народну Республіку, а другий — воював проти неї.

Найбільша мрія у житті

– Володю, а яка у Вас найбільша мрія в житті? – Жанно, – кажу, – я хочу, щоб Україна була незалежною! Вона подивилася на мене, як на психічнохворого. Звісно, вона знала, що в університеті десь є якісь «божевільні націоналісти», але на філфаці, а не на мехматі.