Спецпроект

Депутати збирають гроші на меморіал Бандері

Депутати Верховної Ради від БЮТ і НУНС почали збір коштів на добудову меморіалу лідеру ОУН Степану Бандері у Львові.

Про це заявив депутат від НУНС Андрій Парубій, повідомляє Ukranews.

"Головна наша ініціатива - розпочати широкий збір у Львові на пам'ятник Степану Бандері", - сказав Парубій.

За його словами, самі депутати (Андрій Шкіль, Володимир В'язівський, Степан Давимука, Олександр Гудима, Михайло Косів, Тарас Стецьків, Парубій та інші) вже зібрали у фонд добудови пам'ятника 50 тисяч гривень.

Також депутати мають намір звертатися до підприємств та організацій з проханням перераховувати кошти на добудову пам'ятника Бандері.

За словами Парубія, для завершення будівництва необхідно 2,5 мільйони гривень. У зведення пам'ятника вже вкладено 4 мільйони гривень.

Депутати пропонують завершити будівництво до 24 серпня 2011 року, коли святкуватиметься 20-та річниця незалежності.

На початку січня Львівська обласна рада виділила 0,6 мільйона гривень на завершення будівництва меморіального комплексу Бандері у Львові.

Як кдб намагався перешкоджати заходам з ушанування Євгена Коновальця

В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України виявлено низку документів про те, як органи кдб срср у різні періоди відстежували заходи української діаспори з ушанування пам'яті голови ОУН Євгена Коновальця і намагалися всіляко перешкоджати їх проведенню.

Маріан Ґолемб’євський "Стер" – речник польсько-українського порозуміння

Маріан Ґолемб’євський – закинутий парашутом з Англії офіцер Армії Крайової / Делегатури Збройних Сил, член поаківської організації "Воля і Незалежність" (WiN), довголітній політичний в’язень та опозиційний активіст, пов’язаний з "Рухом" та ROPCiO. Його життєва історія під час та одразу після Другої світової війни міцно вписалася у складні польсько-українські відносини.

Корсунь. Фрагмент із книжки "Невиграна війна" Івана Гаврилюка

Жовті Води, Корсунь, Пилявці, Збараж, Зборів — ці назви глибоко вкоренилися в національну пам’ять як символи козацької військової слави. Однак за блиском цих звитяг ховається парадокс: переможний поступ війська Хмельницького затьмарила прикра поразка під Берестечком, а воєнні успіхи так і не стали тривкими політичними здобутками. Чому ж так трапилось? Відповідь на це запитання історик Іван Гаврилюк шукав не загалом у Хмельничинні, а у воєнному мистецтві очільників Козацької революції.

Від Золотої Слободи до Арлінгтонського національного кладовища. Юрко Коцай - перший олімпійський чемпіон українського походження

У світову історію плавання він увійшов як George Harold Kojac – дворазовий олімпійський чемпіон, рекордсмен світу, лікар і полковник Військово-повітряних сил США. Проте за американізованим прізвищем Kojac стояла українська родина Коцаїв із невеликого подільського села Золота Слобода. Історія цієї родини пояснює не лише спортивні успіхи Юрка Коцая, а й життєві принципи, які визначили весь його подальший шлях.