Спецпроект

В Баку на Алеї шехідів вшанують загиблих від рук радянських миротворців

Азрбайджанці відзначають траурними заходами 21-у роковину трагічних подій 20 січня 1990 року, коли в результаті військової операції з придушення заворушень загинули і постраждали сотні людей.

За традицією на річницю подій "Чорного січня" Алею шехідів (загиблих за праву справу) в Баку, де поховані жертви тих днів, відвідують десятки тисяч людей, які покладають квіти до могил, тут проводяться траурні релігійні церемонії.

Очікується, що вінок до вічного вогню на Алеї покладе президент Азербайджану Ільхам Алієв, повідомляє УНІАН .

За повідомленням Держкомітету Азербайджану у справах діаспори, яке надійшло до РІА "Новости", роковини 20 січня силами азербайджанських громад цього року відзначатиметься в багатьох країнах, зокрема і в Росії.

У ніч з 19 на 20 січня 1990 року до Баку були введені частини Радянської армії, а також внутрішні війська МВС.

Про введення радянських військ у Литву дивіться у розділі "Відео"

Приводом для цього стали події 13-15 січня, коли в Баку на тлі карабахського конфлікту та величезного притоку біженців у різні регіони Азербайджану прокотилися вірменські погроми, в результаті яких загинули 42 людини.

Операція з введення військ одержала кодову назву "Удар".

Її метою була стабілізація ситуації та припинення міжнаціональної різанини, проте, за даними створеної після подій комісії Верховної Ради Азербайджану, в результаті дій армійських підрозділів 20 січня та в наступні дні в Баку й інших містах та районах загинула 131 людина, серед яких діти, жінки і старі люди.

Поранено було 744 особи, п`ятеро зникли безвісти. Було арештовано більше 840 осіб.

Симон Созонтів. Опікун українців у Франції та "опіка" над ним органів кдб

Оперативній справі, яку в кдб завели на Симона Созонтіва, дали назву "Каучук". За аналогією з тим, що він був власником невеликої фабрики гумових виробів у Франції. Але він цікавив чекістів не лише як господарник і меценат, а передусім як багаторічний голова "Української громадської опіки" у Франції і в подальшому – голова виконавчого органу Української Національної Ради (прем’єр-міністр уряду в екзилі). Його певні риси характеру, політичні хитання й амбіції мали намір використати для здійснення спеціальної пропагандистської операції.

Поет Леонід Лиман. «Як я став ворогом народу»

У низці оперативних розробок органами кдб представників української творчої інтелігенції, що опинилися в еміграції, справа на поета Леоніда Лимана займає окрему нішу. Принаймні за обранням способів його компрометації. Покрокове розкриття тієї "кухні" кдб на підставі розсекречених документів з архівних фондів Служби зовнішньої розвідки України дає змогу наочно показати, як саме фальшували докази антирадянської діяльності, вигадували неіснуючі факти, використовували вивіски відомих міжнародних організацій і підписи їхніх керівників, залучали іноземних журналістів для поширення недостовірної інформації.

Паросля. Незручні спогади

Якщо 11 липня у польській історіографії вважається "апогеєм" конфлікту, то його початок відраховують від убивства мешканців колонії Паросля на Рівненщині. Подію намагаються пов'язати з першими збройними акціями бандерівського підпілля проти нацистів. Йдеться, насамперед, про напад сотні Григорія Перегіняка – "Коробки" на комендатуру містечка Володимирець 7 лютого 1943 року.

"Іспанські діти" в срср. Повернення на батьківщину… через підписку кдб

В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України знайдено низку справ на колишніх "іспанських дітей", вивезених у 1937–1938 роках з Іспанії до срср для порятунку від війни. Справи датовані серединою 1950-х років, коли вони за репатріацією поверталися на батьківщину. Незадовго до виїзду з багатьма такими уже дорослими юнаками і дівчатами зустрічалися працівники кдб, встановлювали оперативний контакт, схиляли до співпраці, навчали азам нелегальної роботи за кордоном, давали завдання і платили гроші.