Спецпроект

Підопічні міністра Могильова катують бандерівців голодом?

Правоохоронці використовують тортури та психологічний тиск, щоб добитися потрібних свідчень від активістів організації "Тризуб" імені Бандери, затриманих за підозрою у знищенні пам'ятника Сталіну.

Про це повідомив адвокат голови Тернопільського "Тризубу" Василя Лабайчука Віктор Ніказаков. 20 січня його допустили до підопічного.

Лабайчука, за словами Ніказакова, "утримують не в ізоляторі, а в камері Залізничного райвідділу міліції. Такі камери передбаченні для затриманих за різні бешкети - тут людей тримають до 72 годин. Тут немає білизни, не можна користуватися предметами особистої гігієни - навіть зубну щітку не можна мати. Згідно законодавства мені мали забезпечити з підзахисним конфіденційне побачення - але відмовили, бо "немає умов". Ми говорили в присутності двох міліціонерів. На Василя наділи наручники - це вже приносить людині дискомфорт і страждання. Я вважаю, що підозрювані утримуються в таких умовах спеціально. Таким чином на них здійснюють тиск і хочуть добитися потрібних свідчень - зізнання в причетності до вибуху", - розповів адвокат, слова якого цитує Gazeta.ua.

За словами адвоката, його підопічного годують раз на два дні. В кращому випадку раз на день.

"Оскільки райвідділ не розрахований для довготермінового перебування затриманих, то і витрати на їхнє харчування обмежені. Раціон там простий - приносять або миску пісної лапші, або миску рідкого супу. Василь, який бачився під час слідчих дій з іншими "тризубівцями", казав, що в них ситуація така сама. Хлопці змарніли, дехто ледве тримається на ногах", - поскаржився правозахисник, відомий тим, що на початку 90-х захищав ув'язненого депутата Верховної Ради Степана Хмару.

Правозахисник надіслав звернення до генпрокурора Віктора Пшонки та уповноваженоїми Верховної ради з прав людини Ніні Карпачової з вимогою припинити протизаконні дії проти підзахисного.

Ерцгерцог та шпигун у київській тюрмі. Справа Василя Вишиваного

Вільгельма Габсбурга, або Василя Вишиваного, вже навряд чи можна віднести до незаслужено забутих постатей вітчизняної історії. Фігура австрійського ерцгерцога, який відчув себе українцем, останніми роками привертає чимало уваги. Йому присвячені не лише наукові публікації, а й художній роман та навіть опера на лібрето Сергія Жадана. При цьому якщо про Вільгельма на чолі Українських січових стрільців у 1918-му пишуть багато, то про Вільгельма як київського в’язня 30 років потому – значно менше.

«Диво на Віслі»: український вимір

Події серпня – вересня 1920 р. мали вирішальне значення в польсько-радянській війні. Перемога у Варшавській битві засвідчила здатність поляків відстояти своє право на незалежність. Втім без допомоги українських військ подолати Червону армію було би важче.

Чи там шукають витоки терору?

Останнім часом в нашому суспільстві йде обговорення витоків звірячої поведінки російських окупаційних військ в Україні в триваючій російсько-українській війні. Дехто з істориків та публіцистів вбачає ці витоки в більшовицьких та ширше комуністичних традиціях. Дійсно злочинів та репресій часів більшовицької диктатури можна навести чимало. Але чи були противники більшовизму в цьому плані краще?

Київ у більшовицькому вирі

Минуло 104 роки звідтоді, коли армія Української Народної Республіки дала бій у протистоянні з нестримною силою більшовиків, що наступала на українські землі з одним-єдиним гаслом: "Дайош Кієв! Смєрть Центральной Радє і єйо защітнікам", а командуючий російськими військами Михайло Муравйов, що пізніше влаштує терор в українській столиці напише: "Ету власть ми нєсьом на остріях своіх штиков"