Спецпроект

28 українських істориків заявляють, що "не віддадуть" минуле та майбутнє України в руки політиків

Професійні історики та викладачі історії проголосили створення громадського руху, який має амбіцію запропонувати модель історичного примирення.

Заява учасників зустрічі українських істориків

Минуле України позначене винятковим багатством історичного досвіду, в якому є як світлі, так і трагічні сторінки. Відтак, це багатство може слугувати як  засобом  для примирення та суспільної консолідації, так і матеріалом для ескалації політичних конфліктів.

На жаль, в останні роки в Україні спостерігається тривожна тенденція до перетворення історії на арену політичних боїв. Українські політики застосовують історичну пам'ять передусім  як інструмент для мобілізації свого політичного електорату, поглиблюючи розколи і в без того вже поділеному та дестабілізованому суспільстві.   

Ми, історики-дослідники і вчителі історії, хочемо запропонувати іншу модель - модель історичного примирення. Ця модель здомінувала в повоєнній Європі і значною мірою спричинилася до утворення Європейського Союзу. Пропагуючи і пропонуючи цю модель, ми свідомо  працюємо на інтеграцію України у спільний європейський простір. 

Ми не можемо віддати ані наше минуле, ані наше майбутнє тільки в руки політиків. Вважаємо, що у справі історичного примирення важливу, якщо не вирішальну роль, мають відігравати суспільні ініціативи знизу. Заради цього ми готові докласти організаційних й інтелектуальних зусиль. У кожного з нас є свій досвід перемог, здобутків і міжнародного визнання - а значить, нам є що  і з ким об'єднувати.

Відповідно до цього, ми, нижчепідписані, проголошуємо створення «Історичної ініціативи».

"Історична ініціатива" є добровільним рухом істориків-науковців та  вчителів історії, які готові до реалізації європейських демократичних принципів у системі  історичної освіти України.

"Історична ініціатива" виступає за публічний простір для відкритих дискусій навколо історії,  в основі яких -прагнення до порозуміння.

"Історична ініціатива" відкрита до діалогу та співпраці із професійними істориками, педагогами, ЗМІ, усіма активними та відповідальними громадянами України задля консолідуючої співпраці.

"Історична ініціатива" є майстернею для створення у співпраці з фаховими істориками та вчителями з сусідніх європейських країн альтернативних концепцій, навчальних програм та програм викладання історії,  що працюють на консолідацію суспільства.

Ми свідомі того, що в жодному разі ми не повинні оминати болючі та контроверзійні питання історичного минулого. Але ми рівно ж усвідомлюємо, що лише відкрита дискусія навколо цих питань допоможе нам подолати наші болісні сторінки минувшини заради нашого спільного майбутнього.

м.Львів, 14-15 січня 2011 р.

Підписи ( в алфавітному порядку)

Антіпова Світлана, м. Дніпродзержинськ

Барвінська Поліна, м. Одеса

Баханов Костянтин, м. Бердянськ

Баханова Світлана, м.Бердянськ

Бекiрова Гульнара, м.Сiмферополь

Вербицька Поліна, м. Львів 

Волошин Юрій, м. Полтава

Герасим Наталя, м. Чернівці

Гирич Ігор, м. Київ

Грицак Ярослав, м. Львів

Гузар Олена, м. Тернопіль

Зашкільняк Леонід, м. Львів

Кендзьор Петро, м. Львів

Кісь Оксана, м. Львів

Кравченко Володимир, м. Харків

Кульчицький Станіслав, м. Київ

Мисан Віктор, м.Рівне

Мудрий Мар'ян, м. Львів

Павлишин Олег, м. Львів

Педан-Слєпухіна Ольга, м. Львів

Підкова Ігор, м. Львів

Пришляк Володимир, м. Луцьк

Сінкевич Євген, м. Херсон

Теміров Юрій, м. Донецьк

Темірова Надія, м. Донецьк

Турченко Федір, м. Запоріжжя

Хмарський Вадим, м. Одеса

Яковенко Наталя, м. Київ

Джерело: Zaxid.net

Василь Мудрий (1893–1966)

"24 серпня 1939 року у Львові відбувся Крайовий конгрес Українського національно-демократичного об'єднання, на якому одностайно ухвалено резолюцію, що українське громадянство виконає в цих важких часах горожанські обов'язки крови і майна, які накладає на нього приналежність до Польської Держави... нині не час для взаємних політичних суперечок і що вищезазначене рішення разом з українським суспільством у повному обсязі виконаємо та понесемо всі жертви для спільної оборони держави".

Нестабільність і криза. Фрагмент книги "Революційна весна" Крістофера Кларка

Весна 1848 року ознаменувала час, коли Європу воднораз огорнули надія і страх, вона відчула крихкість усталеного століттями політичного порядку. Повстання у Парижі, Відні, Берліні, Мілані, Празі та десятках інших міст не були ізольованими епізодами, а стали першою загальноєвропейською революцією модерної доби. За інтенсивністю та географічним розмахом вона не мала прецедентів і охопила майже весь континент: від Португалії до Галичини й від Скандинавії до Сицилії. Люди по всій Європі стали учасниками масової політики та вимагали соціальної емансипації, громадянських прав і національного самовизначення.

Симон Созонтів. Опікун українців у Франції та "опіка" над ним органів кдб

Оперативній справі, яку в кдб завели на Симона Созонтіва, дали назву "Каучук". За аналогією з тим, що він був власником невеликої фабрики гумових виробів у Франції. Але він цікавив чекістів не лише як господарник і меценат, а передусім як багаторічний голова "Української громадської опіки" у Франції і в подальшому – голова виконавчого органу Української Національної Ради (прем’єр-міністр уряду в екзилі). Його певні риси характеру, політичні хитання й амбіції мали намір використати для здійснення спеціальної пропагандистської операції.

Поет Леонід Лиман. «Як я став ворогом народу»

У низці оперативних розробок органами кдб представників української творчої інтелігенції, що опинилися в еміграції, справа на поета Леоніда Лимана займає окрему нішу. Принаймні за обранням способів його компрометації. Покрокове розкриття тієї "кухні" кдб на підставі розсекречених документів з архівних фондів Служби зовнішньої розвідки України дає змогу наочно показати, як саме фальшували докази антирадянської діяльності, вигадували неіснуючі факти, використовували вивіски відомих міжнародних організацій і підписи їхніх керівників, залучали іноземних журналістів для поширення недостовірної інформації.