Спецпроект

Глава турецького уряду шантажував Януковича Голодомором-геноцидом

Прем'єр-міністр Туреччини Ердоган категорично відмовлявся відвідувати Меморіал пам'яті жертв голодомору, що є обов'язковим для всіх офіційних візитів. Скандал і навіть небезпеку зниження рівня візиту вдалося залагодити лише після запевнення української сторони, що Голодомор більше не вважається геноцидом.

Підготовка візиту Реджепа Ердогана до Києва виявилася затьмареною конфліктом протокольних служб турецького прем'єра та президента Віктора Януковича. Турки навідріз відмовилися виконувати вимогу української сторони про відвідання Меморіалу пам'яті жертв голодомору, яке є обов'язковим для всіх офіційних візитів. Конфлікт досяг апогею в понеділок вранці, коли Анкара зажадала знизити рівень візиту з офіційного до робочого, аби глава турецького уряду не виявився поблизу пам'ятника.

Реакція гостей на протокольну церемонію не видається дивною. Туреччина, на адресу якої нерідко звучать звинувачення в геноциді вірмен на початку ХХ століття, болісно ставиться до подібних історичних подій в інших країнах.

"Те, що Віктор Ющенко в період президентства не раз просив Анкару визнати геноцидом голодомор 1930-х років, суттєво погіршило двосторонні відносини", - поділився з виданням один з українських дипломатів.

"Врятувати" візит турецького лідера вдалося в останній день - українці переконали МЗС Туреччини і канцелярію прем'єра в тому, що тепер Київ вкладає інший зміст у поняття голодомору. Учора ввечері, за дві години до вильоту пана Ердогана з Анкари, джерело в адміністрації президента підтвердив, що рівень візиту знову підвищився до офіційного, пише газета "Коммерсант-Украина".

Перший командувач і будівничий Українського флоту: до 150-річчя Михайла Остроградського

Остроградський мав україноцентричні погляди і демонстрував їх як у спілкуванні з німцями, так і з росіянами. Це немало дивувало морських офіцерів-росіян. Білогвардійський адмірал Ненюков, який проїздив тоді через Севастополь, пригадував: «Невелика група офіцерів на чолі з щирим українцем контр-адміралом Остроградським розмовляла українською мовою, та ставилася до росіян як до прийшлих та іноземців».

"В СССР инвалидов нет!..". Як люди з інвалідністю відстоювали свої права в СРСР

Сприйняття інвалідності було різним в кожний історичний період. Радянська парадигма визначала інвалідність як патологію або дефект, який необхідно було виправити. У період правління Леоніда Брежнєва характерним було створення мережі спеціалізованих закладів – будинків-інтернатів та функціонування лікарняно-трудових експертних комісій. Ці структури як раз-таки й мали повернути людину з інвалідністю до «нормального» життя через відновлення спроможності до праці.

Карабах 1988 – 2020: як не заплутатися у районах та назвах населених пунктів

Осіння війна 2020 року привернула увагу всього світу до Нагірного Карабаху. Вірмено-азербайджанський конфлікт там триває вже три десятиліття.Однак остання ескалація кардинально змінила контури лінії зіткнення, призвела до істотних політичних наслідків. Ми мали нагоду спостерігати азербайджанський наступ у режимі реального часу. Протягом короткого часу оглядачі опанували назви населених пунктів та районів, ознайомилися із ландшафтом і транспортною інфраструктурою регіону.

Шанс на виживання: Київ у роки Голодомору

У роки Голодомору-геноциду абсолютна більшість українців проживала в сільській місцевості. Комуністичний тоталітарний режим, створюючи умови несумісні з життям, спрямував свій удар насамперед проти українських селян. Репресивна машина одним із механізмів злочину геноциду обрала вилучення всього продовольства, що призвело до масової смертності від голоду.