Спецпроект

ЯНУКОВИЧ: МИ З ІСТОРІЇ НІЧОГО НЕ ВИКИНЕМО

Президент Віктор Янукович не вважає, що зараз відбувається "переписування історії".

Про це він сказав в інтерв'ю Бі-Бі-Сі, коментуючи заяви про те, що зараз відбувається "своєрідний перегляд, переписання історичних конотацій".

"Ви знаєте, ми з української історії нічого не викинемо. Історія - факт, який вже відбувся. І до нього треба ставитись як до факту, який вже, і ця історія належить Україні та українському народові", - сказав Янукович.

"Тому, коли я проводив дискусії на політичному рівні на цю тему, я завжди робив наголос на тому - ми можемо з повагою ставитись до тих чи інших історичних фактів, можемо по-різному ставитись, але ми повинні рахуватись з тим, що в тій історії були представники нашого українського народу", - додав він.

Янукович зазначив, що "є певна частина суспільства, яка цю історію поважає, любить і з нею рахується".

"І ми повинні рахуватись з цією частиною України. Тому, протистояння між політичними силами, коли виникає з цього питання, - скажу, що це не є показник високого рівня демократії. Ця нетерпимість, яку інколи політики висловлюють по відношенню до тих чи інших наших історичних фактів, це неправильно", - сказав президент.

Янукович також вважає, що "дуже важливо, щоб наступні покоління не були ворогами і не було в країні протистояння, тому що в історії нашої держави були випадки, коли це викликало певну критику чи невдоволення певної частини нашої держави".

"Тому історію повинні писати не політики, а історики", - зазначив він.

Як звільняли Харків у серпні 1943-го

Німці атакували на світанку 29 серпня 1943-го позиції 69-ї армії. До вечора стало очевидно, що це відволікаючий маневр для забезпечення відступу військ із Харкова та його передмість. Вже до вечора цього дня, не зустрічаючи значного опору, були звільнені Люботин, Гіївка, Березове, Південний, Пісочин, Нова Баварія, станція Основа, Високий. Саме цей день і треба вважати датою визволення Харкова.

Українське державотворення літа 1941-го. Міфи та факти

Сам факт відновлення української влади після тривалої окупації мав суттєвий вплив на свідомість населення. Історик та дисидент, уродженець Волині Валентин Мороз згадував: "Перша половина мого життя була сформована двома прапорами під час проголошення української самостійності в 1941 році. Ці два українські прапори в рідному селі збереглися на ціле життя, давали вогонь витерпіти і перемогти".

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.