Спецпроект

ЯНУКОВИЧ: МИ З ІСТОРІЇ НІЧОГО НЕ ВИКИНЕМО

Президент Віктор Янукович не вважає, що зараз відбувається "переписування історії".

Про це він сказав в інтерв'ю Бі-Бі-Сі, коментуючи заяви про те, що зараз відбувається "своєрідний перегляд, переписання історичних конотацій".

"Ви знаєте, ми з української історії нічого не викинемо. Історія - факт, який вже відбувся. І до нього треба ставитись як до факту, який вже, і ця історія належить Україні та українському народові", - сказав Янукович.

"Тому, коли я проводив дискусії на політичному рівні на цю тему, я завжди робив наголос на тому - ми можемо з повагою ставитись до тих чи інших історичних фактів, можемо по-різному ставитись, але ми повинні рахуватись з тим, що в тій історії були представники нашого українського народу", - додав він.

Янукович зазначив, що "є певна частина суспільства, яка цю історію поважає, любить і з нею рахується".

"І ми повинні рахуватись з цією частиною України. Тому, протистояння між політичними силами, коли виникає з цього питання, - скажу, що це не є показник високого рівня демократії. Ця нетерпимість, яку інколи політики висловлюють по відношенню до тих чи інших наших історичних фактів, це неправильно", - сказав президент.

Янукович також вважає, що "дуже важливо, щоб наступні покоління не були ворогами і не було в країні протистояння, тому що в історії нашої держави були випадки, коли це викликало певну критику чи невдоволення певної частини нашої держави".

"Тому історію повинні писати не політики, а історики", - зазначив він.

Про поховання гетьмана Петра Конашевича-Сагайдачного та перспективи його пошуків

Зібрання в одному місці поховань національних героїв – ефективний спосіб підтримки національної ідентичності та пам'яті народу. Зараз активно йде створення подібного пантеону героїв України. У зв'язку із цим у суспільстві почалися обговорення та пошуки могил звитяжних предків, яких варто перепоховати в поважному місці. Однією з таких особистостей безумовно є гетьман Петро Конашевич-Сагайдачний. Це одразу розбурхало розслідування стосовно місця його поховання.

Убивство Степана Бандери. Таємна місія агента кдб "Люкса"

Одразу після вбивства 15 жовтня 1959 року в Мюнхені Степана Бандери органи кдб срср розгорнули масштабну кампанію з дезінформації світової громадськості про обставини цього гучного злочину, його замовників і виконавців. Одним із тих, кого на всіх етапах цієї спецоперації залучали до стеження за лідером ОУН, створення умов для його ліквідації та відвернення уваги від справжнього вбивці, був агент на псевдо "Люкс", завербований ще у 1932 році.

Китаїв: за 10 кілометрів від Хрещатика дивом збереглося місто часів Русі

На півдні Києва збереглося місто часів князя Володимира: майже 400 курганів, пів кілометра валів, головний в'їзд, давні дороги і велике поселення, де тисячу років тому вирувало життя. Це - Китаїв, пам’ятка археології національного значення. У центрі Києва оборонні вали давньоруського міста майже повністю поглинула забудова. А всього за десять кілометрів від Хрещатика їх досі можна побачити. Це місце пережило князів, монгольську навалу, імперії, революції та радянську владу. Але чи переживе Китаїв сучасний Київ?

Сусід із сьомої квартири. Справа киянина Венедикта Баранова: як бідність, страх і буденний антисемітизм робили катів зі "звичайних радянських людей"

На початку жовтня 1941-го до будинку №30 на Межигірській вулиці під'їхала підвода. Поліцай із нагайкою запитав, "де тут живуть жиди". Баранов, який стояв біля воріт, одразу повів його на п'ятий поверх, до квартири номер 17. Там залишалася хвора паралізована жінка-єврейка Рахіль Самойовська. Баранов зніс стару з п'ятого поверху і кинув на підводу. У цей час його дружина Анна стягнула з її ніг фетрові боти. Підвода рушила в бік Верхнього і Нижнього Валів.