Спецпроект

У Сумах відкрилися виставки про новорічні іграшки Сталіна і Хрущова

У Сумах відкрилися дві виставки, в експозиціях яких - новорічні та різдвяні іграшки минулих століть.

Як передає кореспондент УНІАН, одна з них - "Старовинна ялинкова, різдвяна іграшка" працює у садибі-музеї Антона Чехова. На ній представлені вироби, що використовувались на новорічні та різдвяні свята наприкінці ХІХ - на початку ХХ століття.

За словами директора музею Людмили Єдокимчик, серед експонатів є іграшки, що належали відомим у Сумах людям.

"Історія тієї чи іншої іграшки - це й історія нашого міста, краю. Тож працівники музею завдяки цій експозиції прагнуть подивитися на неї ще й під таким кутом зору", - зауважила вона.

Схожу за тематикою виставку запропонував і обласний краєзнавчий музей. Його виставка "Новорічно-Різдвяні мотиви" представляє ялинкові прикраси, ляльки та м'які дитячі іграшки, сюжетні сімейні фото зустрічі Нового року від 1950-х до 2000-х років із домашніх архівів сумчан, комплекс вітальних новорічних листівок, що зберігаються у фондах музею.

Всі ці експонати датовані ХІХ - ХХ століттями.

За словами директора музею Владислава Терентьєва, співробітники закладу можуть розповісти чимало цікавого про історію виникнення іграшок, без яких ми не можна уявити Новий Рік та Різдво.

За історією іграшок можна вивчати історію країни. Так, під час Великої Вітчизняної війни на ялинку вішали іграшкові танки, зброю. На замовлення Сталіна майстри виготовляли іграшкові фігурки спортсменів, а на замовлення Хрущова - прикраси у вигляді початків кукурудзи і снопів жита. Перший політ Гагаріна в космос негайно визвав "бум" іграшкових ракет і фігурок космонавтів тощо.

Кукурудзу, космонавтів, та інші радянські ялинкові прикраси дивіться у розділі "Артефакти"

Обидві виставки працюватимуть у Сумах до свята Водохреща.

Юрій Бойко-Блохін і його сповнений випробувань шлях до утвердження української нації

Матеріали оперативної розробки за кордоном видатного українського вченого, громадсько-політичного діяча й теоретика українського націоналізму Юрія Бойка-Блохіна дають змогу зрозуміти, чому органи мдб / кдб срср так прискіпливо займалися саме науковцями – істориками, мовознавцями, літературознавцями, археологами. Їхні дослідження витоків української нації, державності, мови, культури неабияк ставали на заваді імперським планам кремлівського керівництва, яке переписувало історію на свій лад.

Паросля: російське ІПСО, на яке повелися польські дослідники

У сучасній польській історіографії початком так званої "Волинської різанини" вважається масове вбивство населення польської колонії Паросля у лютому 1943 року. Цю акцію вже тривалий час намагаються приписати першій сотні УПА Григорія Перегіняка – "Коробки". Кілька років тому у цій історії мало бути поставлено крапку, адже російські спецслужби оприлюднили документ, який начебто повністю підтверджує версію польських дослідників.

ТОП-10 міфів про Волинську трагедію

У колективній пам'яті поляків сприйняття УПА та ОУН існує майже виключно в рамках наративу про "Волинську різанину". А політичні оцінки подій 1940-х років закріплені на рівні законодавства. Центр стратегічних комунікацій розібрав 10 ключових складових цього наративу.

Наша Леді Хо-Хо, або ж як ефективно заохочувати до колабораціонізму

Що таке колабораціонізм — і чи завжди він означає зраду? Де закінчується прагнення вижити та починається свідома співпраця з ворогом? Чому те, що для одних було ганьбою, для інших ставало звитягою і справою національного порятунку? Історик Пйотр М. Маєвський, простежує історію колабораціонізму від античности до Другої світової та сягає сучасної російсько-української війни. Публікуємо уривок із книжки, яка незабаром вийде друком у видавництві "Локальна історія".