Спецпроект

У Сумах відкрилися виставки про новорічні іграшки Сталіна і Хрущова

У Сумах відкрилися дві виставки, в експозиціях яких - новорічні та різдвяні іграшки минулих століть.

Як передає кореспондент УНІАН, одна з них - "Старовинна ялинкова, різдвяна іграшка" працює у садибі-музеї Антона Чехова. На ній представлені вироби, що використовувались на новорічні та різдвяні свята наприкінці ХІХ - на початку ХХ століття.

За словами директора музею Людмили Єдокимчик, серед експонатів є іграшки, що належали відомим у Сумах людям.

"Історія тієї чи іншої іграшки - це й історія нашого міста, краю. Тож працівники музею завдяки цій експозиції прагнуть подивитися на неї ще й під таким кутом зору", - зауважила вона.

Схожу за тематикою виставку запропонував і обласний краєзнавчий музей. Його виставка "Новорічно-Різдвяні мотиви" представляє ялинкові прикраси, ляльки та м'які дитячі іграшки, сюжетні сімейні фото зустрічі Нового року від 1950-х до 2000-х років із домашніх архівів сумчан, комплекс вітальних новорічних листівок, що зберігаються у фондах музею.

Всі ці експонати датовані ХІХ - ХХ століттями.

За словами директора музею Владислава Терентьєва, співробітники закладу можуть розповісти чимало цікавого про історію виникнення іграшок, без яких ми не можна уявити Новий Рік та Різдво.

За історією іграшок можна вивчати історію країни. Так, під час Великої Вітчизняної війни на ялинку вішали іграшкові танки, зброю. На замовлення Сталіна майстри виготовляли іграшкові фігурки спортсменів, а на замовлення Хрущова - прикраси у вигляді початків кукурудзи і снопів жита. Перший політ Гагаріна в космос негайно визвав "бум" іграшкових ракет і фігурок космонавтів тощо.

Кукурудзу, космонавтів, та інші радянські ялинкові прикраси дивіться у розділі "Артефакти"

Обидві виставки працюватимуть у Сумах до свята Водохреща.

Як зароджувалася французька плеяда Півдня України

Наприкінці XVIII – початку XIX століття Південь України певною мірою став привабливий для іноземних переселенців. У цей час уряд Російської імперії намагавсяу тому числі освоювати регіон руками західноєвропейців. Не останнє місце у цьому процесі займали французи, які утворили тут потужний конгломерат управлінців, аграріїв, промисловців та інших фахівців. Вони не просто приїхали заробляти гроші на торгівлі або вирощуванні винограду, але й дали поштовх до розвитку окремих галузей економіки, якими сьогодні тут продовжують користуватися (суднобудівництво, виноградарство, вівчарство, тощо).

Буркусь: хто сторожив спокій дому Франка?

Це був не безпородний дворовий собака (хоча і в тім нічого лихого нема, навпаки, не виключено, що й таких тримали Франки, бо принаймні в певний час пес був у них не один, а справжній гуцульський вівчур, полонинський собака, чи, як іще називають, карпатська вівчарка

У секторі «проблем ідеологічної боротьби»: історики та «перебудова»

Нині це Інститут історії України, а тоді слова "Україна" в назві інституту не було. Навіть у цьому в СРСР вбачали небезпеку. Всі спілкувалися російською, лише в одному відділі, де вивчали козаччину, українською. А аспірант Діма Табачник (який потім двічі у Януковича був міністром), ідучи до курилки повз цей відділ, казав: "Цвірінькають там цією українською"

Бабин Яр: гібридні контексти Сергія Лозниці

Мабуть, головною зіркою антиукраїнського шабашу, влаштованого цього року Меморіальним центром Голокосту «Бабин Яр» на багатостраждальних кістках його жертв, став кінорежисер Сергій Лозниця зі своїм фільмом «Бабин Яр. Контекст».