Спецпроект

У Сумах відкрилися виставки про новорічні іграшки Сталіна і Хрущова

У Сумах відкрилися дві виставки, в експозиціях яких - новорічні та різдвяні іграшки минулих століть.

Як передає кореспондент УНІАН, одна з них - "Старовинна ялинкова, різдвяна іграшка" працює у садибі-музеї Антона Чехова. На ній представлені вироби, що використовувались на новорічні та різдвяні свята наприкінці ХІХ - на початку ХХ століття.

За словами директора музею Людмили Єдокимчик, серед експонатів є іграшки, що належали відомим у Сумах людям.

"Історія тієї чи іншої іграшки - це й історія нашого міста, краю. Тож працівники музею завдяки цій експозиції прагнуть подивитися на неї ще й під таким кутом зору", - зауважила вона.

Схожу за тематикою виставку запропонував і обласний краєзнавчий музей. Його виставка "Новорічно-Різдвяні мотиви" представляє ялинкові прикраси, ляльки та м'які дитячі іграшки, сюжетні сімейні фото зустрічі Нового року від 1950-х до 2000-х років із домашніх архівів сумчан, комплекс вітальних новорічних листівок, що зберігаються у фондах музею.

Всі ці експонати датовані ХІХ - ХХ століттями.

За словами директора музею Владислава Терентьєва, співробітники закладу можуть розповісти чимало цікавого про історію виникнення іграшок, без яких ми не можна уявити Новий Рік та Різдво.

За історією іграшок можна вивчати історію країни. Так, під час Великої Вітчизняної війни на ялинку вішали іграшкові танки, зброю. На замовлення Сталіна майстри виготовляли іграшкові фігурки спортсменів, а на замовлення Хрущова - прикраси у вигляді початків кукурудзи і снопів жита. Перший політ Гагаріна в космос негайно визвав "бум" іграшкових ракет і фігурок космонавтів тощо.

Кукурудзу, космонавтів, та інші радянські ялинкові прикраси дивіться у розділі "Артефакти"

Обидві виставки працюватимуть у Сумах до свята Водохреща.

Перший командувач і будівничий Українського флоту: до 150-річчя Михайла Остроградського

Остроградський мав україноцентричні погляди і демонстрував їх як у спілкуванні з німцями, так і з росіянами. Це немало дивувало морських офіцерів-росіян. Білогвардійський адмірал Ненюков, який проїздив тоді через Севастополь, пригадував: «Невелика група офіцерів на чолі з щирим українцем контр-адміралом Остроградським розмовляла українською мовою, та ставилася до росіян як до прийшлих та іноземців».

"В СССР инвалидов нет!..". Як люди з інвалідністю відстоювали свої права в СРСР

Сприйняття інвалідності було різним в кожний історичний період. Радянська парадигма визначала інвалідність як патологію або дефект, який необхідно було виправити. У період правління Леоніда Брежнєва характерним було створення мережі спеціалізованих закладів – будинків-інтернатів та функціонування лікарняно-трудових експертних комісій. Ці структури як раз-таки й мали повернути людину з інвалідністю до «нормального» життя через відновлення спроможності до праці.

Карабах 1988 – 2020: як не заплутатися у районах та назвах населених пунктів

Осіння війна 2020 року привернула увагу всього світу до Нагірного Карабаху. Вірмено-азербайджанський конфлікт там триває вже три десятиліття.Однак остання ескалація кардинально змінила контури лінії зіткнення, призвела до істотних політичних наслідків. Ми мали нагоду спостерігати азербайджанський наступ у режимі реального часу. Протягом короткого часу оглядачі опанували назви населених пунктів та районів, ознайомилися із ландшафтом і транспортною інфраструктурою регіону.

Шанс на виживання: Київ у роки Голодомору

У роки Голодомору-геноциду абсолютна більшість українців проживала в сільській місцевості. Комуністичний тоталітарний режим, створюючи умови несумісні з життям, спрямував свій удар насамперед проти українських селян. Репресивна машина одним із механізмів злочину геноциду обрала вилучення всього продовольства, що призвело до масової смертності від голоду.