Спецпроект

Естонці святкують перемогу у війні з більшовиками і німцями

День пам'яті воїнів, загиблих у Визвольній війні (Eesti Vabadussõda) 1918-1920 років, відзначають сьогодні в Естонії.

На всіх державних і муніципальних установах будуть вивішені державні прапори, повідомляє УНІАН.

Біля Монумента перемоги в Талліні відбудеться поминальна церемонія, в якій візьмуть участь міністр оборони країни Яак Аавіксоо і архієпископ Естонської євангельсько-лютеранської церкви Андрес Пидер.

У період з листопада 1918 року до січня 1920-го збройні сили Естонської Республіки за участю російських білогвардійців і фінських добровольців протистояли Червоній Армії, а в червні-липні 1919 року - орієнтованому на Німеччину Прибалтійському ополченню в Латвії.

Війна фактично завершилася перемир`ям 3 січня 1920 р. на фронті з Червоною Армією та підписанням 2 лютого Тартуського мирного договору, за яким Радянська Росія визнала незалежність Естонії.

У  Визвольній війні з боку Естонії загинули  близько 4 тисяч чоловік, близько 14 тисяч одержали поранення.

Симон Созонтів. Опікун українців у Франції та "опіка" над ним органів кдб

Оперативній справі, яку в кдб завели на Симона Созонтіва, дали назву "Каучук". За аналогією з тим, що він був власником невеликої фабрики гумових виробів у Франції. Але він цікавив чекістів не лише як господарник і меценат, а передусім як багаторічний голова "Української громадської опіки" у Франції і в подальшому – голова виконавчого органу Української Національної Ради (прем’єр-міністр уряду в екзилі). Його певні риси характеру, політичні хитання й амбіції мали намір використати для здійснення спеціальної пропагандистської операції.

Поет Леонід Лиман. «Як я став ворогом народу»

У низці оперативних розробок органами кдб представників української творчої інтелігенції, що опинилися в еміграції, справа на поета Леоніда Лимана займає окрему нішу. Принаймні за обранням способів його компрометації. Покрокове розкриття тієї "кухні" кдб на підставі розсекречених документів з архівних фондів Служби зовнішньої розвідки України дає змогу наочно показати, як саме фальшували докази антирадянської діяльності, вигадували неіснуючі факти, використовували вивіски відомих міжнародних організацій і підписи їхніх керівників, залучали іноземних журналістів для поширення недостовірної інформації.

Паросля. Незручні спогади

Якщо 11 липня у польській історіографії вважається "апогеєм" конфлікту, то його початок відраховують від убивства мешканців колонії Паросля на Рівненщині. Подію намагаються пов'язати з першими збройними акціями бандерівського підпілля проти нацистів. Йдеться, насамперед, про напад сотні Григорія Перегіняка – "Коробки" на комендатуру містечка Володимирець 7 лютого 1943 року.

"Іспанські діти" в срср. Повернення на батьківщину… через підписку кдб

В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України знайдено низку справ на колишніх "іспанських дітей", вивезених у 1937–1938 роках з Іспанії до срср для порятунку від війни. Справи датовані серединою 1950-х років, коли вони за репатріацією поверталися на батьківщину. Незадовго до виїзду з багатьма такими уже дорослими юнаками і дівчатами зустрічалися працівники кдб, встановлювали оперативний контакт, схиляли до співпраці, навчали азам нелегальної роботи за кордоном, давали завдання і платили гроші.