Спецпроект

Возницький і Скорик виступили на захист казарми УСС в Коломиї

Інтелігенція вимагає не допустити знесення історичної пам'ятки в Коломиї - казармених приміщень легіону Українських Січових Стрільців.

Під відповідним зверненням вже підписалося більше 100 відомих осіб, серед яких Герої України, західноукраїнські митці, народні та заслужені артисти України, науковці, письменники, діячі культури та мистецтв, громадські діячі, мешканці Коломиї та Львова.

Про це "Історичній Правді" повідомили автори звернення.

Як зазначено в зверненні, мова йде про споруду по вулиці А. Чайковського в Коломиї (Івано-Франківська обл.), яка була зведена за проектом німецьких зодчих в мілітарному архітектурному стилі, з елементами європейського "палаццо", ідею якого запропонував архикнязь із династії Габсбургів

"Нині вона під реальною загрозою знесення - замість належного пошанування тих, хто вірою і правдою служив у цих стінах. І тому небайдужі громадяни міста висловлюють своє обурення й незгоду з приводу незаконної руйнації архітектурної пам'ятки давньої Коломиї", - заявляють автори заяви.

Казарми Січових стрільців 100 років тому (угорі) і тепер

"У цих касарнях містився цісарсько-королівський 66-й батальйон "Коломия" піхотного полку краєвої оборони, згодом 3-ій батальйон 36-го піхотного полку, утвореного ще в 1889-1901 рр",  - йдеться в заяві.

"За часів ЗУНР на основі коломийського підрозділу було утворено 36-й полк ім. Гетьмана Івана Мазепи, вояки якого уславилися в боях з польськими загарбниками і більшовиками в 1918-20 роках", - наголошують автори звернення.

Про те, хто причетний до знесення історичної споруди, читайте в розділі "Колонки"

За їхніми словами, з казармою, які загрожує знесення, пов'язані біографії полковника легіону Українських Січових стрільців Вільгельма-Франца Льотрінгена Габсбурга - онука австрійського імператора Франца Йосифа I-го та сотника УГА Гриця Голинського - коменданта Гуцульського куреня в 1919 р. Також звідси 15 грудня 1918-го січовики йшли на допомогу Львову.

 Солдати 3-го батальйону 36-го піхотного полку Австро-Угорської імперії біля казарм

Під зверненням, зокрема, підписалися:

Возницький Борис - Герой України, академік Української академії мистецтв

Іваничук Роман - Герой України, письменник

Скорик Мирослав - Герой України, народний артист України, лауреат національної  премії ім. Т.Шевченка, композитор 

Бенюк Петро - народний артист України

Ілова Степан - народний артист України

Карась Анатолій - доктор філософських наук, професор

Коваль Василь - кандидат мистецтвознавства, старший науковий співробітник, завідувач ПНДЛМЕ Львівської державної музичної академії ім. М.В.Лисенка

Козаренко Олександр - композитор, професор, секретар Спілки композиторів України, заслужений діяч мистецтв України

Ланюк Юрій - композитор, заслужений діяч мистецтв України, лауреат Національної премії України ім.. Т.Г. Шевченка, професор

Максимчук Святослав - народний артист України

Мука Ярослав - народний артист України

Салюк Андрій - віце-президент Українського національного комітету ICOMOS (International Council on Monuments and Sights)

Старух Петро - народний художник України, скульптор, член спілки художників України

Стригун Федір - народний артист України, лауреат Національної премії ім. Т.Шевченка

Ясіновський Юрій - професор, доктор мистецтвознавства

Сивохіп Володимир - диригент, заслужений діяч мистецтв, генеральний директор Львівської філармонії 

Мельничук Юрій - заступник директора ЛССМШІ ім. С.Крушельницької

Горечий Стефан - голова Галицької "Просвіти" м.Львова

Соратник Скоропадського, ідеолог гетьманського руху: до 150-річчя Сергія Шемета

150 років тому, 6 червня 1875 року на Полтавщині народився Сергій Шемет – борець за незалежність України у ХХ столітті; діяч "Просвіти", "Братства Тарасівців", "Лубенської республіки", Української Народної Партії, один із засновників Української Партії хліборобів, співфундатор позапартійної організації "Український союз хліборобів-державників"; журналіст, співредактор журналу "Хліборобська Україна"; особистий секретар гетьмана Павла Скоропадського; брат Володимира і Миколи Шемета.

"Кросворд" для ОУН. Спецоперація кдб

Одним із головних завдань кдб було недопущення єдності в середовищі українських емігрантських організації. Для цього постійно вдавалися до проведення всіляких так званих активних заходів. Метою було розсварити українців, скомпрометувати лідерів і зрештою домогтися знищення однієї або кількох організацій чи хоча б зменшення їхньої активності. Наочним прикладом того, як це розроблялося і діяло на різних етапах, є спецоперація кдб "Кросворд", спрямована проти різних течій ОУН.

Російська православна церква і КДБ: факти

Існує думка, що нинішні проблеми в Російської православної церкви пов'язані винятково ключно з особистістю її патріарха Кирила Гундяєва, і якщо його не стане, то все у Московському патріархаті може змінитися на краще. Однак, чи це дійсно так? Чи справді проблеми цілої системи зосереджені в одній людині? Очевидно, що РПЦ переживає глибоку кризу. Але якими є її суть і причини?

Операція "Ставка". Невідомі документи щодо убивства в Роттердамі

23 травня 1938-го співробітник нквс срср Павло Судоплатов за вказівкою сталіна скоїв у Роттердамі вбивство лідера ОУН Євгена Коновальця. Нові документи з архіву Служби зовнішньої розвідки України проливають світло на окремі невідомі епізоди тієї операції і дають змогу знайти відповіді на запитання, чи підозрювали провідні діячі ОУН, що Павло Судоплатов і агент "Лебедь" опинилися в їхньому середовищі не випадково, а діяли за завданням нквс.