Спецпроект

Возницький і Скорик виступили на захист казарми УСС в Коломиї

Інтелігенція вимагає не допустити знесення історичної пам'ятки в Коломиї - казармених приміщень легіону Українських Січових Стрільців.

Під відповідним зверненням вже підписалося більше 100 відомих осіб, серед яких Герої України, західноукраїнські митці, народні та заслужені артисти України, науковці, письменники, діячі культури та мистецтв, громадські діячі, мешканці Коломиї та Львова.

Про це "Історичній Правді" повідомили автори звернення.

Як зазначено в зверненні, мова йде про споруду по вулиці А. Чайковського в Коломиї (Івано-Франківська обл.), яка була зведена за проектом німецьких зодчих в мілітарному архітектурному стилі, з елементами європейського "палаццо", ідею якого запропонував архикнязь із династії Габсбургів

"Нині вона під реальною загрозою знесення - замість належного пошанування тих, хто вірою і правдою служив у цих стінах. І тому небайдужі громадяни міста висловлюють своє обурення й незгоду з приводу незаконної руйнації архітектурної пам'ятки давньої Коломиї", - заявляють автори заяви.

Казарми Січових стрільців 100 років тому (угорі) і тепер

"У цих касарнях містився цісарсько-королівський 66-й батальйон "Коломия" піхотного полку краєвої оборони, згодом 3-ій батальйон 36-го піхотного полку, утвореного ще в 1889-1901 рр",  - йдеться в заяві.

"За часів ЗУНР на основі коломийського підрозділу було утворено 36-й полк ім. Гетьмана Івана Мазепи, вояки якого уславилися в боях з польськими загарбниками і більшовиками в 1918-20 роках", - наголошують автори звернення.

Про те, хто причетний до знесення історичної споруди, читайте в розділі "Колонки"

За їхніми словами, з казармою, які загрожує знесення, пов'язані біографії полковника легіону Українських Січових стрільців Вільгельма-Франца Льотрінгена Габсбурга - онука австрійського імператора Франца Йосифа I-го та сотника УГА Гриця Голинського - коменданта Гуцульського куреня в 1919 р. Також звідси 15 грудня 1918-го січовики йшли на допомогу Львову.

 Солдати 3-го батальйону 36-го піхотного полку Австро-Угорської імперії біля казарм

Під зверненням, зокрема, підписалися:

Возницький Борис - Герой України, академік Української академії мистецтв

Іваничук Роман - Герой України, письменник

Скорик Мирослав - Герой України, народний артист України, лауреат національної  премії ім. Т.Шевченка, композитор 

Бенюк Петро - народний артист України

Ілова Степан - народний артист України

Карась Анатолій - доктор філософських наук, професор

Коваль Василь - кандидат мистецтвознавства, старший науковий співробітник, завідувач ПНДЛМЕ Львівської державної музичної академії ім. М.В.Лисенка

Козаренко Олександр - композитор, професор, секретар Спілки композиторів України, заслужений діяч мистецтв України

Ланюк Юрій - композитор, заслужений діяч мистецтв України, лауреат Національної премії України ім.. Т.Г. Шевченка, професор

Максимчук Святослав - народний артист України

Мука Ярослав - народний артист України

Салюк Андрій - віце-президент Українського національного комітету ICOMOS (International Council on Monuments and Sights)

Старух Петро - народний художник України, скульптор, член спілки художників України

Стригун Федір - народний артист України, лауреат Національної премії ім. Т.Шевченка

Ясіновський Юрій - професор, доктор мистецтвознавства

Сивохіп Володимир - диригент, заслужений діяч мистецтв, генеральний директор Львівської філармонії 

Мельничук Юрій - заступник директора ЛССМШІ ім. С.Крушельницької

Горечий Стефан - голова Галицької "Просвіти" м.Львова

Ігор Калинець: «Для мене поезія мала бути загадкою, яку слід відгадати, розшифрувати"

Іноді мене запитують, чи я шкодую, що моє життя так склалося. Мені здається, що ні. Не мало б воно тоді смислу, якби я не перейшов через те все, якби не було тих 60-х, ув’язнення у 70-ті, того піднесення національного — всі ті події допомогли мені відчути, що я щось значу, що я щось зробив, що я комусь потрібен власне таким, яким я є в даний момент. Мені здається, що то і є сенс мого життя.

Петро Франко. Таємниці життя і смерті

28 червня 1890 року народився наймолодший із трьох синів Івана Франка – Петро. В історію визвольної боротьби він увійшов як один із засновників української скаутської організації "Пласт", хоробрий старшина Легіону Українських січових стрільців, командант летунського відділу Української Галицької армії. Для сталінського ж режиму він став небезпечним ворогом народу, якого ліквідували, ймовірно, у перші дні німецько-радянської війни.

Напади Бурундая та їхні наслідки. Уривок із книги "Король Руси Данило Романович" Даріуша Домбровського

Данило Романович, перший король Руси, – одна з головних постатей історії України. Подолавши численних внутрішніх та зовнішніх ворогів, Данило утвердився як один із найвпливовіших володарів Центрально-Східної Європи. Книжка Даріуша Домбровського – найповніша сьогодні біографія Данила Романовича. Ґрунтуючись на багатьох джерелах, автор не лише докладно реконструює життєвий шлях цього видатного державця, а й переконливо вписує його постать у європейський політичний ландшафт.

Суд над дітьми. Ольга Попадин – про молодь ОУН, два арешти і розстріл друзів

17-річна гімназистка зі Львова Ольга Попадин була однією з підсудних на "Процесі 59-ти". Енкаведисти не робили жодних пільг неповнолітнім — лупцювали, знущалися. Про це пані Ольга розповідала в інтерв'ю "Локальній історії". З її спогадів, показова розправа обернулася на протест — молоді арештанти під час суду заманіфестували несприйняття окупаційної влади, а оголошення вироку зустріли виконанням українського гімну.