Спецпроект

Одеському комуністу заважає львівський Бандера

Представники КПУ вимагають очистити Львів від "нацистської символіки" - йдеться про меморіальний комплекс провідникові ОУН Степану Бандері.

Про це під час виступу у Верховній Раді заявив член фракції КПУ Євген Царьков.

"Виникає питання: як сприймуть учасники Євро-2012 символіку нацизму, якою буквально напханий Львів? Таке питання поставить німець, на батьківщині якого подібне вважається злочином і карається законом, про це запитають нас поляк, росіянин і єврей. Напевно, побачивши меморіальний комплекс Бандері, будуть обурені представники багатьох національностей країн Європи та СНД", - наголосив комуніст, повідомили ZAXID.NET у прес-службі КПУ.

Царьков посилається на "масові звернення" ветеранських організацій, Союзів офіцерів, ветеранів Збройних сил.

А далі одеського депутата понесло в стилі іншого одесита Остапа Бендера - "Львів перетворився на некерований центральною владою анклав, де з викликом усім країнам антигітлерівської коаліції героїзуються фашистські прихвосні, а терористові Бандері, гауптштурмфюрерові СС Шухевичу та іншим нацистським прихвосням ставлять пам'ятники".

Як відомо, головнокомандувач УПА Роман Шухевич не був  "гауптштурмфюрером СС". Раніше лідер Компартії Петро Симоненко вже програв з цього приводу судовий процес

Операція «Вісла»: геноцид, воєнний злочин чи етнічна чистка

Чим була операція «Вісла»? Хто повинен відповідати за кривду, заподіяну українцям Закерзоння 1947 року? Чи варто Україні «симетрично» відповідати на політичні рішення чинної влади Польщі, проголошуючи геноцидом дії комуністичної польської влади проти мешканців українських етнічних територій, що відійшли до Республіки Польща після Другої світової війни? Спробуймо дати кваліфікацію подіям операції «Вісла», виходячи не з емоцій та політичної кон’юнктури, а з позиції норм міжнародного права.

"Я аж ніяк не українофіл". Фрагмент із книжки "Розділена династія" Фабіана Бауманна

Несподіваний погляд на націоналізм: не як історичну неминучість, а як усвідомлений політичний вибір, — пропонує у книжці "Розділена династія" швейцарський історик Фабіан Бауманн. Він досліджує долю київської родини Шульгиних, яка менш ніж за пів століття розділилася на дві протилежні національні гілки: російську та українську. Революція 1917 року остаточно розмежувала Шульгиних: один із них загинув у бою під Крутами, захищаючи Українську Народну Республіку, а другий — воював проти неї.

Найбільша мрія у житті

– Володю, а яка у Вас найбільша мрія в житті? – Жанно, – кажу, – я хочу, щоб Україна була незалежною! Вона подивилася на мене, як на психічнохворого. Звісно, вона знала, що в університеті десь є якісь «божевільні націоналісти», але на філфаці, а не на мехматі.

Антон Лягуша: «Зараз в Україні формується демократична пам’ять»

Інтерв’ю з Антоном Лягушею, кандидатом історичних наук, деканом факультету магістерських соціальних та гуманітарних студій Київської школи економіки (KSE) для Музею «Голоси Мирних» Фонду Ріната Ахметова.