Спецпроект

У Харкові відновили меморіальну дошку Йосипу Сліпому (ФОТО)

У Харкові на вцілілій адміністративній будівлі колишньої в'язниці урочисто відкрито меморіальну дошку патріарху Української греко-католицької церкви Йосипу Сліпому.

Про це повідомляє прес-служба Харківської облдержадміністрації.

Автор меморіальної дошки - харківський скульптор Олександр Рідний.

Як зазначив під час урочистої церемонії доктор історичних наук Ярослав Грицак, подібні події сприяють єднанню Східної і Західної України.

"Думаю, що сьогоднішня подія - відкриття Меморіальної дошки, яка увічнює ім'я Йосипа Сліпого, є значним кроком до всеукраїнського примирення. Як історик я відчуваю, що подія, яку ми сьогодні з вами переживаємо, скоро сама стане історією, про нього будуть писати ті, хто займається біографією Йосипа Сліпого, історією Харкова, Львова та всієї України", - сказав він.

"Досі ми звикли до війни пам'ятників і символів, які нас розділяють, і деякі наші доброзичливці кажуть, що Схід і Захід України ніколи не зійдуться. Сьогодні ми спробуємо довести щось протилежне. Ми присутні при відкритті пам'ятної дошки, яка об'єднує, а не розділяє, причому відкрита вона за спільною ініціативою харківських та львівських властей", - підкреслив Грицак.

На церемонії також були присутні мер Харкова Михайло Добкін, голова Львівської облдержадміністрації Михайло Цимбалюк, Львівський міський голова Андрій Садовий.

 
Фото прес-служби Харківської ОДА

Як відомо, меморіальну дошку Сліпому встановлювали на будівлі двічі - у 2005 і 2008 році.

У 2010 році Дзержинський районний суд прийняв рішення, що вона встановлена незаконно, і представники громадської організації "Велика Русь" демонтували її.

Це обурило львівського мера Садового, і він домовився з харківською владою про відновлення таблички.

Йосип Сліпий - український церковний і громадський діяч, патріарх Української греко-католицької церкви, вчений і богослов.

У 1939 році був призначений коад'ютором (наступником) митрополита, а 22 грудня 1939 Андрій Шептицький у суворій таємниці висвятив Йосифа на єпископа з правом наступництва.

У 1944 році, після смерті митрополита Шептицького, єпископ Сліпий прийняв керівництво УГКЦ і став новим митрополитом Галицьким.

У 1945 р. Сліпий разом з іншими українськими греко-католицькими владиками був заарештований радянською владою і засуджений до 8 років позбавлення волі.

У Харкові він перебував у пересильному відділенні колишньої в'язниці, яку знесли у повоєнні роки.

У 1963 році завдяки клопотанням римського папи Івана XXIII та президента США Дж. Кеннеді митрополита Сліпого звільнили і депортували.

Він помер у 1984 році в Римі.

Щоденник Майдану. Про що ми тоді думали

"Ладно, давайте серьезно. Вот кто сегодня до полуночи готов выйти на Майдан? Лайки не считаются. Только комментарии под этим постом со словами "Я готов". Как только наберется больше тысячи, будем организовываться".

Брати Шептицькі і єврейський народ. Частина І

Одним із вагомих епізодів у життєписі Митрополита Андрея Шептицького, як і в життєписі його молодшого брата бл. свщмч. Климентія — Праведника Народів Світу, є їхня участь у порятунку галицьких євреїв у часи Голокосту. Більшість інформації черпаємо зі спогадів очевидців, Порятунок євреїв — спільна справа братів, як і діяльність, спрямована на погашення антисемітських настроїв у тодішньому суспільстві, хоча більшість документів підписана самим Митрополитом. Парадокс у тому, що о. Климентій Шептицький був визнаний «Праведником народів світу» за порятунок євреїв у часи Голокосту, натомість заслугам Митрополита Андрея у такому визнанні було відмовлено.

Лютнева драма президента Бенеша

За столом в кабінеті президента Чехословаччини на Празькому Граді сидів сивий хворий чоловік. Президенту Едвардові Бенешу було лише 63 роки, проте постійні хвороби і тиск з боку політичних опонентів цілковито виснажили його. Президент щойно підписав призначення нового комуністичного уряду. Його держава, яку він власноруч засновував, будував і за яку бився десятиліттями, провалювалася в морок комуністичної диктатури. І під вироком Чехословаччині стояв його, Едварда Бенеша, підпис. Одного з найбільших демократів в історії центральної Європи ХХ століття.

Панас Мирний у 1917 році. Живий і голодний статський радник

Ні, Панас Мирний не помер у ХІХ столітті. Він та Іван Нечуй-Левицький - два письменники-класики, хто пережив революцію. І хоча його роман "Хіба ревуть воли, як ясла повні" вивчали в школі всі без винятку покоління українців, для більшості цей факт - неабияка новина.