Спецпроект

У Харкові відновили меморіальну дошку Йосипу Сліпому (ФОТО)

У Харкові на вцілілій адміністративній будівлі колишньої в'язниці урочисто відкрито меморіальну дошку патріарху Української греко-католицької церкви Йосипу Сліпому.

Про це повідомляє прес-служба Харківської облдержадміністрації.

Автор меморіальної дошки - харківський скульптор Олександр Рідний.

Як зазначив під час урочистої церемонії доктор історичних наук Ярослав Грицак, подібні події сприяють єднанню Східної і Західної України.

"Думаю, що сьогоднішня подія - відкриття Меморіальної дошки, яка увічнює ім'я Йосипа Сліпого, є значним кроком до всеукраїнського примирення. Як історик я відчуваю, що подія, яку ми сьогодні з вами переживаємо, скоро сама стане історією, про нього будуть писати ті, хто займається біографією Йосипа Сліпого, історією Харкова, Львова та всієї України", - сказав він.

"Досі ми звикли до війни пам'ятників і символів, які нас розділяють, і деякі наші доброзичливці кажуть, що Схід і Захід України ніколи не зійдуться. Сьогодні ми спробуємо довести щось протилежне. Ми присутні при відкритті пам'ятної дошки, яка об'єднує, а не розділяє, причому відкрита вона за спільною ініціативою харківських та львівських властей", - підкреслив Грицак.

На церемонії також були присутні мер Харкова Михайло Добкін, голова Львівської облдержадміністрації Михайло Цимбалюк, Львівський міський голова Андрій Садовий.

 
Фото прес-служби Харківської ОДА

Як відомо, меморіальну дошку Сліпому встановлювали на будівлі двічі - у 2005 і 2008 році.

У 2010 році Дзержинський районний суд прийняв рішення, що вона встановлена незаконно, і представники громадської організації "Велика Русь" демонтували її.

Це обурило львівського мера Садового, і він домовився з харківською владою про відновлення таблички.

Йосип Сліпий - український церковний і громадський діяч, патріарх Української греко-католицької церкви, вчений і богослов.

У 1939 році був призначений коад'ютором (наступником) митрополита, а 22 грудня 1939 Андрій Шептицький у суворій таємниці висвятив Йосифа на єпископа з правом наступництва.

У 1944 році, після смерті митрополита Шептицького, єпископ Сліпий прийняв керівництво УГКЦ і став новим митрополитом Галицьким.

У 1945 р. Сліпий разом з іншими українськими греко-католицькими владиками був заарештований радянською владою і засуджений до 8 років позбавлення волі.

У Харкові він перебував у пересильному відділенні колишньої в'язниці, яку знесли у повоєнні роки.

У 1963 році завдяки клопотанням римського папи Івана XXIII та президента США Дж. Кеннеді митрополита Сліпого звільнили і депортували.

Він помер у 1984 році в Римі.

«Він весь час мене розпитував, коли десь побачить ґрати, то питав: "Мамо, це тюрма?"» До 90-річчя незламної Надії Світличної

1972-го Надія Світлична працювала у бібліотеці Київського холодокомбінату, а про її відсутність на робочому місці сповіщала картка на дверях: "Викликали на допит у КГБ". На допитах Світлична трималась безкомпромісно, а коли слідчий намагався вплинути, маніпулюючи материнськими почуттями (синові Яремі виповнилось лише 2 роки), домагаючись, щоб визнала: твори, які вилучили – антирадянські, Надія Світлична відповідала твердо: "Прошу припинити цю торгівлю і ведіть у камеру, якщо арештували".

Перший з українців у США, який став професором університету і доктором філософії

У списку "українських антирадянських діячів в Америці", складеному органами одпу срср у 1929 році, під номером 24 значиться Олександр Неприцький-Грановський. На той час він був першим із українців у США, хто здобув ступінь доктора філософії в галузі біологічних наук і звання професора американського університету. Таких, як він – успішних, авторитетних, перспективних діячів, – чекісти ставили на оперативний облік, збирали на них досьє і з урахуванням отриманої інформації приймали рішення, що з ними робити далі.

Голодомор у житті та творчості художника Михайла Дмитренка

Михайло Дмитренко пережив Голодомор і одним із перших відобразив у творчості цей катастрофічний для українців досвід – результат злочину комуністичного режиму з центром у Москві. Найвідомішим твором Дмитренка на тему української трагедії у 1932–1933 рр. є картина "1933", написана в 1963-му до 30-х роковин Голодомору.

Поляки в ОУН: причини вступу

Чимало дослідників визвольного руху натрапляли на згадки про участь поляків в підпіллі ОУН і УПА. Однак довго історикам не вдавалося акумулювати критичної маси інформації для повноцінного дослідження. Зрештою це реалізував Ярослав Антонюк в довіднику "Поляки в ОУН: біограми та документи" – спільному проєкті Українського інституту національної пам'яті та Галузевого державного архіву Служби безпеки України.