Спецпроект

У Москві закривають Мавзолей, щоб підмарафетити Леніна

Мавзолей Леніна буде закрито для відвідування з 25 лютого по 19 квітня поточного року.

Допуск до мавзолею припиняється на час проведення планових профілактичних робіт, повідомили "Интерфаксу" у Центрі зі зв'язків з пресою та громадськістю ФСО РФ.

Мавзолей Леніна зазвичай закривають на профілактику раз на півтора-два роки за заявкою фахівців Центру біомедичних технологій Всеросійського інституту лікарських і ароматичних рослин.

Фахівці цього центру періодично проводять біохімічні роботи зі збереження забальзамованого тіла Леніна. У самому мавзолеї в цей час проводиться тестування встановленої там апаратури.

За твердженням фахівців "Мавзолейной групи", завдяки новітнім досягненням науки тіло Леніна, забальзамоване в 1924 році, може зберігатися невизначено довгий час. Леніну лише періодично міняють костюм.

Востаннє профілактичні роботи в Мавзолеї проводилися у лютому-квітні 2009 року.

Перший з українців у США, який став професором університету і доктором філософії

У списку "українських антирадянських діячів в Америці", складеному органами одпу срср у 1929 році, під номером 24 значиться Олександр Неприцький-Грановський. На той час він був першим із українців у США, хто здобув ступінь доктора філософії в галузі біологічних наук і звання професора американського університету. Таких, як він – успішних, авторитетних, перспективних діячів, – чекісти ставили на оперативний облік, збирали на них досьє і з урахуванням отриманої інформації приймали рішення, що з ними робити далі.

Голодомор у житті та творчості художника Михайла Дмитренка

Михайло Дмитренко пережив Голодомор і одним із перших відобразив у творчості цей катастрофічний для українців досвід – результат злочину комуністичного режиму з центром у Москві. Найвідомішим твором Дмитренка на тему української трагедії у 1932–1933 рр. є картина "1933", написана в 1963-му до 30-х роковин Голодомору.

Поляки в ОУН: причини вступу

Чимало дослідників визвольного руху натрапляли на згадки про участь поляків в підпіллі ОУН і УПА. Однак довго історикам не вдавалося акумулювати критичної маси інформації для повноцінного дослідження. Зрештою це реалізував Ярослав Антонюк в довіднику "Поляки в ОУН: біограми та документи" – спільному проєкті Українського інституту національної пам'яті та Галузевого державного архіву Служби безпеки України.

Війна, про яку домовилися у Москві: Радянсько-польська війна 1939 року

Друга світова війна супроводжувалася руйнуванням цілих держав, трагедіями народів та докорінними змінами на політичній карті світу. Одним із механізмів цих змін у Європі був "Таємний додатковий протокол", який був складовою німецько-радянського пакту про ненапад. Узгоджені сторонами "сфери взаємних інтересів" умовними лініями розтинали величезний простір Східної та Північної Європи, від норвезьких кордонів до гирла Дунаю. Польща опинилася в центрі поділу й невдовзі зникла з політичної карти Європи.