Спецпроект

Польща не вимагатиме у Росії "компенсацію" за Катинь - посол

Польща не збирається вимагати від Росії матеріальну компенсацію за Катинь, заявив польський посол у Москві Войцех Зайончковський.

Про це повідомляє "Інтерфакс".

"Є держави, які намагаються виставити Росії фінансовий рахунок. Ми цього ніколи не робили, і робити не збираємося", - сказав посол в інтерв'ю, опублікованому в понеділок в газеті "Московский комсомолец".

Посол нагадав, що позови з катинської справи проти Росії до Страсбурзького суду подали окремі громадяни, а Польща надає їм юридичну підтримку.

"На державному рівні це питання не піднімалося. І, як уже не раз було сказано, підніматися не буде", - підкреслив дипломат.

B цілому Зайончковський позитивно оцінив співпрацю Москви і Варшави з даного питання.

"Ми дуже високо оцінюємо те, що вже зроблено в цій сфері - особливо в минулому році. Тепер про майбутнє. Залишилося розсекретити 49 томів кримінальної справи щодо Катині. У нас немає жодних підстав не вірити запевненням російської сторони: цей процес буде доведений до кінця, але на це потрібен час", - зазначив посол.

"Остаточне розв’язання". Уривок із книги Тімоті Снайдера "Криваві землі. Європа між Гітлером і Сталіним"

Наприкінці серпня у колаборації видавництв "Човен" та "Локальна історія" вийде друком українською книжка-бестселер американського історика Тімоті Снайдера "Криваві землі. Європа між Гітлером і Сталіним" – досконала деконструкція природи двох споріднених тоталітарних режимів: нацистської Німеччини та сталінського СРСР, трансформованого в сучасну фашистську росію.

Замостя-1920: як українці та поляки разом рятували Європу від росіян

Події 1920 року, коли українські та польські війська пліч-о-пліч зупинили більшовицьку навалу біля Замостя, стали яскравим прикладом успішної спільної боротьби двох народів за свободу і незалежність. У центрі цих подій постає постать генерала Марка Безручка — українського командира, який довів, що відданість Батьківщині та військовий талант можуть змінювати хід історії. Шоста Січова стрілецька дивізія Армії УНР під командуванням Марка Безручка зірвала плани червоних прорватися в Польщу та понести "світову революцію" до Європи

«Зараз формується "жива пам’ять"», - Роза Тапанова

Інтерв’ю з генеральною директоркою Національного історико-меморіального заповідника «Бабин Яр» Розою Тапановою для Музею «Голоси Мирних» Фонду Ріната Ахметова.

Як звільняли Харків у серпні 1943-го

Німці атакували на світанку 29 серпня 1943-го позиції 69-ї армії. До вечора стало очевидно, що це відволікаючий маневр для забезпечення відступу військ із Харкова та його передмість. Вже до вечора цього дня, не зустрічаючи значного опору, були звільнені Люботин, Гіївка, Березове, Південний, Пісочин, Нова Баварія, станція Основа, Високий. Саме цей день і треба вважати датою визволення Харкова.