Спецпроект

Польща не вимагатиме у Росії "компенсацію" за Катинь - посол

Польща не збирається вимагати від Росії матеріальну компенсацію за Катинь, заявив польський посол у Москві Войцех Зайончковський.

Про це повідомляє "Інтерфакс".

"Є держави, які намагаються виставити Росії фінансовий рахунок. Ми цього ніколи не робили, і робити не збираємося", - сказав посол в інтерв'ю, опублікованому в понеділок в газеті "Московский комсомолец".

Посол нагадав, що позови з катинської справи проти Росії до Страсбурзького суду подали окремі громадяни, а Польща надає їм юридичну підтримку.

"На державному рівні це питання не піднімалося. І, як уже не раз було сказано, підніматися не буде", - підкреслив дипломат.

B цілому Зайончковський позитивно оцінив співпрацю Москви і Варшави з даного питання.

"Ми дуже високо оцінюємо те, що вже зроблено в цій сфері - особливо в минулому році. Тепер про майбутнє. Залишилося розсекретити 49 томів кримінальної справи щодо Катині. У нас немає жодних підстав не вірити запевненням російської сторони: цей процес буде доведений до кінця, але на це потрібен час", - зазначив посол.

Биківнянський меморіал: пам'ять про вбитих заради живих

30 квітня 1995 року громадський діяч, один із фундаторів Українського товариства "Меморіал", багаторічний дослідник Биківні Микола Лисенко занотував у своєму щоденнику: "30-го, в неділю, відбулося відкриття Меморіального комплексу на Биківнянських могилах. Це за поданням т-ва "Меморіал" та інституту історії України. Відкривав Київський мер А. Косаківський, але людей було небагато. Ми були там усією родиною з 9 до 13 год."

Операція «Вісла»: геноцид, воєнний злочин чи етнічна чистка

Чим була операція «Вісла»? Хто повинен відповідати за кривду, заподіяну українцям Закерзоння 1947 року? Чи варто Україні «симетрично» відповідати на політичні рішення чинної влади Польщі, проголошуючи геноцидом дії комуністичної польської влади проти мешканців українських етнічних територій, що відійшли до Республіки Польща після Другої світової війни? Спробуймо дати кваліфікацію подіям операції «Вісла», виходячи не з емоцій та політичної кон’юнктури, а з позиції норм міжнародного права.

"Я аж ніяк не українофіл". Фрагмент із книжки "Розділена династія" Фабіана Бауманна

Несподіваний погляд на націоналізм: не як історичну неминучість, а як усвідомлений політичний вибір, — пропонує у книжці "Розділена династія" швейцарський історик Фабіан Бауманн. Він досліджує долю київської родини Шульгиних, яка менш ніж за пів століття розділилася на дві протилежні національні гілки: російську та українську. Революція 1917 року остаточно розмежувала Шульгиних: один із них загинув у бою під Крутами, захищаючи Українську Народну Республіку, а другий — воював проти неї.

Найбільша мрія у житті

– Володю, а яка у Вас найбільша мрія в житті? – Жанно, – кажу, – я хочу, щоб Україна була незалежною! Вона подивилася на мене, як на психічнохворого. Звісно, вона знала, що в університеті десь є якісь «божевільні націоналісти», але на філфаці, а не на мехматі.