Спецпроект

Анонс: презентація посібника з історії від Палія

У вівторок, 8 лютого о 18-00 відбудеться презентація посібника „Історія України" історика та політолога Олександра Палія за участі автора.

Презентацію анонсовано під суворою назвою "Історія карає за незнання її уроків?"

Під час презентації буде висвітлено наступні теми:

- Чому історики України та Росії не можуть написати спільний підручник?

- Навіщо владі радянські „білі плями" історії? 

- Що важливіше: уроки історії, чи дата, коли українці спробували цукор?

та інші. 

Книга Олександра Палія призначена для викладачів загальноосвітніх шкіл та студентів.

Вона розглядає історію України з давнини до наших днів, розвиває дослідження вузлових моментів української історії. 

Крім авторського тексту, книга містить автентичні історичні документи, що дають змогу читачеві самому оцінювати історію, не покладаючись на інтерпретаторів.

Презентація книги, виданої видавництвом ТОВ „Стилос", відбудеться за участю фонду „Україна - ЮНЕСКО".

Презентація відбудеться у книгарні „Є" (вул.. Спаська, 5, поблизу станції метро„Контрактова площа)"

Як звільняли Харків у серпні 1943-го

Німці атакували на світанку 29 серпня 1943-го позиції 69-ї армії. До вечора стало очевидно, що це відволікаючий маневр для забезпечення відступу військ із Харкова та його передмість. Вже до вечора цього дня, не зустрічаючи значного опору, були звільнені Люботин, Гіївка, Березове, Південний, Пісочин, Нова Баварія, станція Основа, Високий. Саме цей день і треба вважати датою визволення Харкова.

Українське державотворення літа 1941-го. Міфи та факти

Сам факт відновлення української влади після тривалої окупації мав суттєвий вплив на свідомість населення. Історик та дисидент, уродженець Волині Валентин Мороз згадував: "Перша половина мого життя була сформована двома прапорами під час проголошення української самостійності в 1941 році. Ці два українські прапори в рідному селі збереглися на ціле життя, давали вогонь витерпіти і перемогти".

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.