Спецпроект

Екранізована історія про Роксолану викликала скандал у Туреччині

Відеоверсія стосунків Сулеймана та Роксолани стала предметом розгляду турецької Комісії з телевізійної моралі.

Про це пише Уніан з посиланням на Британський тижневик "The Economist".

"Турецький канал Show TV розпочав демонстрацію серіалу "Велике Сторіччя", який не лише очолив телевізійні рейтинги, а й підкинув хмизу в суперечку між консерваторами-ісламістами та поміркованими мирянами", - зазначає видання.

Про український серіал "Роксолана" 1996 року, який теж збираються купити турки, читайте тут.

Серіал показує Султана Сулеймана не лише як полководця, військо якого сягнуло Відня, а й простого грішного, який, усупереч законам ісламу, не цурається алкоголю і проводить вільний від військових звитяг час у переповненому гаремі.

 
Фільм дотримується історичної версії, за якої Роксолана була поза конкуренцією з-поміж наложниць султана і брала участь у керівництві Отоманською імперією.

Портрет Сулеймана у винних парах та відверті гаремні сцени викликали зливу скарг в Національну комісію Туреччини з питань телебачення, яка вже надіслала телеканалу формальну вимогу привести епізоди у "відповідність до канонів суспільної моралі".

Фото ShowTv  

Виконавець ролі султана Халіт Ергенч отримує погрози життю.

Ісламісти влаштували кілька мітингів біля офісу каналу. Все це додало "Великому сторіччю" ще більшої рейтинговості, пише Економіст.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.

Міф та апологія Дмитра Яворницького

Дмитра Яворницького вважають чи не найбільш дослідженою постаттю серед українських істориків: за кількістю написаних про нього книжок, статей та знятих фільмів він йде пліч-о-пліч хіба що з Володимиром Антоновичем і Михайлом Грушевським. Парадокс Яворницького полягає в тому, що кількість написаного про нього прямо пропорційна зміфологізованості його життєпису.

Американський спокій під радянську балалайку

Менш ніж за місяць до проголошення незалежності України, 1 серпня 1991 року, президент США Джордж Буш-старший виступив у Верховній Раді УРСР. Промова американського президента відома як "Chicken Kiev Speech", викликала гостру реакцію як у західній пресі, так і в Україні.