“Фортеця Хаджибей”: історично-пригодницька стрічка вийде вже цієї осені. ФОТО. ВІДЕО

“Фортеця Хаджибей” — це історично-пригодницький істерн українсько-грузинсько-турецького виробництва. Фільм розповідає про козака Андрія, який має передати важливу інформацію у Стамбул, для чого йому треба визволити з темниці батька своєї коханої – турецької красуні Фатіми.

Про це повідомляє портал "Нове українське кіно".

 

Стрічка знята Одеською кіностудією за підтримки Держкіно України в копродукції з Georgian International Film (Грузія) та AISI film (Туреччина). Українськими ко-продюсерами виступили Національна кіностудія ім. О.Довженка, Тернопільська кінокомісія та Інсайт Медіа. Наразі фільм перебуває на етапі постпродакшну. Дату прем'єри пригодницької картини творці прогнозують на жовтень 2020 року.

 

"Фортеця Хаджибей" (назва під час виробництва "Пам'ять сонця") відтворює події кінця ХVIII сторіччя. Росія веде війну проти Османської імперії. Задунайські козаки виступали союзниками османів. Коли їм до рук потрапляє важлива військова інформація, отаман має передати її до Стамбулу — султану особисто.

 

В цьому може допомогти комендант останньої турецької фортеці Хаджибей — Ахмет-паша. Саме йому Андрій має передати листа. Але фортецю захоплюють російські війська, Ахмет-паша потрапляє до темниці. Уникнути полону вдається його єдиній дочці — красуні Фатімі. Андрій і Фатіма знайомляться у важких обставинах, і мають вирішити, як чинити далі.

 

В цей час до порту Хаджибей прибуває грузинський мандрівник Йорам – він привіз унікальну лозу, щоб виростити виноградник. Також він має старовинний кубок, який віддав йому дядько Тимош. Цей кубок колись належав славетному Д'Атраньяну і, за словами дядька Тимоша, ця річ має врятувати життя Йораму.

 

На чорноморському узбережжі сміливий та чесний Йорам одразу потрапляє в складну ситуацію з російськими солдатами, і погоджується допомогти Андрію та Фатімі. В нього є ще одна важлива причина — Йорам знайомиться з українською красунею Катрею, чий батько, пан Данило, теж у російській темниці. Разом молоді люди розробляють і реалізують відчайдушний план…

 

Фільм знятий у традиціях золотого фонду Одеської кіностудії: кінострічка для сімейного перегляду про дружбу і кохання, боротьбу добра і зла, шляхетність і підступ. Динамічний сюжет, бойові сцени, фехтування, вибухи, постріли, верхова їзда, чудові костюми, детальний реквізит — усе це занурює глядача в історію кінця XVIII століття.

 

Автори стрічки: режисер-постановник Костянтин Коновалов, сценарій — Євген Тимошенко та Костянтин Коновалов, оператор-постановник — Володимир Гуєвський, художник-постановник — Володимир Філіппов, композитор — Мустафа Язичиоглу.

Продюсери: Андрій Осіпов, Юрій Калиновський, Олександр Омельянов (Україна), Заза Урушадзе, Мірза Давітая (Грузія) та Ердал Кучук і Ондер Асру (Туреччина).

 

Ролі в історично-пригодницькому істерні "Фортеця Хаджибей" виконують: Олександр Соколов, Дерен Талу, Іраклій Маруашвілі, Катерина Шевченко, Юрдаер Окур, Олег Симоненко, Олександр Половець, Георгій Делієв, Дмитро Рибалевський, Денис Фалюта, Сюхан Самьєлі, Вячеслав Український, Володимир Міняйло, Ігор Волосовський, Анатолій Дриженко та Ірина Новосьолова.

 

Спочатку стрічка планувалася як міні-серіал. У 2016 році кінопроект під робочою назвою "Пам'ять сонця" став одним з переможців Дев'ятого конкурсного відбору Держкіно. Було навіть знято першу пілотну серію, та проект заморозили. А з серпня 2018 комісія Держкіно схвалила вдосконалений сценарій, нову знімальну групу фільму, і стрічка перетворилася на повний метр.

Виробництво розпочалося у грудні 2018 року. Зйомки пригодницького фільму проходили в павільйонах Одеської кіностудії, в Грузії та Туреччині. Ключові сцени знімали на території Білгород-Дністровської фортеці.

"Ритуал пам’ятання має бути дією", - Катерина Даценко

Інтерв’ю зі співзасновницею ГО "Вшануй" Катериною Даценко для Музею «Голоси Мирних» Фонду Ріната Ахметова.

Путч, зупинений бананом, та інші курйози з історії Сейшельських островів

Майже загублені в Індійському Океані Сейшельські острови не часто потрапяли на шпальти світових медіа – а до туристичного буму кінця XX сторіччя й поготів. Утім, траплялися і винятки. Як 25 листопада 1981 року. Ще б пак – в цей день у далекій державі відбулася спроба державного перевороту, ще й за участю одного з найвідоміших на планеті ватажків іноземних найманців. До того ж в історію зрештою виявилися втягнутими кілька інших країн, зокрема Південна Африка та Індія. Щоправда, в підсумку спроба путчу виявилася невдалою. А причиною провалу став… звичайний банан.

Таємниця смерті Михайла Грушевського. Невідомі одкровення лікарки

В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України знайдено низку документів, які стосуються Михайла Грушевського. Відображена в них інформація свідчить про те, що до постаті голови Української Центральної Ради органи нквс/кдб проявляли неабиякий оперативний інтерес в усі періоди його життя і навіть після смерті. Зокрема, йдеться про те, що до з'ясування обставин загадкової смерті академіка поверталися через понад 20 років після того, як це сталося 24 листопада 1934 року.

"Прощавай, Східна Європо". Уривок із книги Якуба Мікановського

"Прощавай, Східна Європо" — епічна й літературно-документальна сага про розмаїття регіону, який вийшов із моди після розпаду Радянського Союзу. Американський історик та журналіст Якуб Мікановський веде читача крізь століття від Балтії до Чорного моря — від християнізації язичників і середньовічних королівств до піднесення Речі Посполитої, панування Османської імперії, злету та падіння комунізму. За допомогою родинних легенд та архівних знахідок автор передає голос поколінь — християн, мусульман, євреїв та ромів, які жили, любили і страждали у цьому неспокійному краї.