“Фортеця Хаджибей”: історично-пригодницька стрічка вийде вже цієї осені. ФОТО. ВІДЕО

“Фортеця Хаджибей” — це історично-пригодницький істерн українсько-грузинсько-турецького виробництва. Фільм розповідає про козака Андрія, який має передати важливу інформацію у Стамбул, для чого йому треба визволити з темниці батька своєї коханої – турецької красуні Фатіми.

Про це повідомляє портал "Нове українське кіно".

 

Стрічка знята Одеською кіностудією за підтримки Держкіно України в копродукції з Georgian International Film (Грузія) та AISI film (Туреччина). Українськими ко-продюсерами виступили Національна кіностудія ім. О.Довженка, Тернопільська кінокомісія та Інсайт Медіа. Наразі фільм перебуває на етапі постпродакшну. Дату прем'єри пригодницької картини творці прогнозують на жовтень 2020 року.

 

"Фортеця Хаджибей" (назва під час виробництва "Пам'ять сонця") відтворює події кінця ХVIII сторіччя. Росія веде війну проти Османської імперії. Задунайські козаки виступали союзниками османів. Коли їм до рук потрапляє важлива військова інформація, отаман має передати її до Стамбулу — султану особисто.

 

В цьому може допомогти комендант останньої турецької фортеці Хаджибей — Ахмет-паша. Саме йому Андрій має передати листа. Але фортецю захоплюють російські війська, Ахмет-паша потрапляє до темниці. Уникнути полону вдається його єдиній дочці — красуні Фатімі. Андрій і Фатіма знайомляться у важких обставинах, і мають вирішити, як чинити далі.

 

В цей час до порту Хаджибей прибуває грузинський мандрівник Йорам – він привіз унікальну лозу, щоб виростити виноградник. Також він має старовинний кубок, який віддав йому дядько Тимош. Цей кубок колись належав славетному Д'Атраньяну і, за словами дядька Тимоша, ця річ має врятувати життя Йораму.

 

На чорноморському узбережжі сміливий та чесний Йорам одразу потрапляє в складну ситуацію з російськими солдатами, і погоджується допомогти Андрію та Фатімі. В нього є ще одна важлива причина — Йорам знайомиться з українською красунею Катрею, чий батько, пан Данило, теж у російській темниці. Разом молоді люди розробляють і реалізують відчайдушний план…

 

Фільм знятий у традиціях золотого фонду Одеської кіностудії: кінострічка для сімейного перегляду про дружбу і кохання, боротьбу добра і зла, шляхетність і підступ. Динамічний сюжет, бойові сцени, фехтування, вибухи, постріли, верхова їзда, чудові костюми, детальний реквізит — усе це занурює глядача в історію кінця XVIII століття.

 

Автори стрічки: режисер-постановник Костянтин Коновалов, сценарій — Євген Тимошенко та Костянтин Коновалов, оператор-постановник — Володимир Гуєвський, художник-постановник — Володимир Філіппов, композитор — Мустафа Язичиоглу.

Продюсери: Андрій Осіпов, Юрій Калиновський, Олександр Омельянов (Україна), Заза Урушадзе, Мірза Давітая (Грузія) та Ердал Кучук і Ондер Асру (Туреччина).

 

Ролі в історично-пригодницькому істерні "Фортеця Хаджибей" виконують: Олександр Соколов, Дерен Талу, Іраклій Маруашвілі, Катерина Шевченко, Юрдаер Окур, Олег Симоненко, Олександр Половець, Георгій Делієв, Дмитро Рибалевський, Денис Фалюта, Сюхан Самьєлі, Вячеслав Український, Володимир Міняйло, Ігор Волосовський, Анатолій Дриженко та Ірина Новосьолова.

 

Спочатку стрічка планувалася як міні-серіал. У 2016 році кінопроект під робочою назвою "Пам'ять сонця" став одним з переможців Дев'ятого конкурсного відбору Держкіно. Було навіть знято першу пілотну серію, та проект заморозили. А з серпня 2018 комісія Держкіно схвалила вдосконалений сценарій, нову знімальну групу фільму, і стрічка перетворилася на повний метр.

Виробництво розпочалося у грудні 2018 року. Зйомки пригодницького фільму проходили в павільйонах Одеської кіностудії, в Грузії та Туреччині. Ключові сцени знімали на території Білгород-Дністровської фортеці.

Маріан Ґолемб’євський "Стер" – речник польсько-українського порозуміння

Маріан Ґолемб’євський – закинутий парашутом з Англії офіцер Армії Крайової / Делегатури Збройних Сил, член поаківської організації "Воля і Незалежність" (WiN), довголітній політичний в’язень та опозиційний активіст, пов’язаний з "Рухом" та ROPCiO. Його життєва історія під час та одразу після Другої світової війни міцно вписалася у складні польсько-українські відносини.

Корсунь. Фрагмент із книжки "Невиграна війна" Івана Гаврилюка

Жовті Води, Корсунь, Пилявці, Збараж, Зборів — ці назви глибоко вкоренилися в національну пам’ять як символи козацької військової слави. Однак за блиском цих звитяг ховається парадокс: переможний поступ війська Хмельницького затьмарила прикра поразка під Берестечком, а воєнні успіхи так і не стали тривкими політичними здобутками. Чому ж так трапилось? Відповідь на це запитання історик Іван Гаврилюк шукав не загалом у Хмельничинні, а у воєнному мистецтві очільників Козацької революції.

Від Золотої Слободи до Арлінгтонського національного кладовища. Юрко Коцай - перший олімпійський чемпіон українського походження

У світову історію плавання він увійшов як George Harold Kojac – дворазовий олімпійський чемпіон, рекордсмен світу, лікар і полковник Військово-повітряних сил США. Проте за американізованим прізвищем Kojac стояла українська родина Коцаїв із невеликого подільського села Золота Слобода. Історія цієї родини пояснює не лише спортивні успіхи Юрка Коцая, а й життєві принципи, які визначили весь його подальший шлях.

Юрій Бойко-Блохін і його сповнений випробувань шлях до утвердження української нації

Матеріали оперативної розробки за кордоном видатного українського вченого, громадсько-політичного діяча й теоретика українського націоналізму Юрія Бойка-Блохіна дають змогу зрозуміти, чому органи мдб / кдб срср так прискіпливо займалися саме науковцями – істориками, мовознавцями, літературознавцями, археологами. Їхні дослідження витоків української нації, державності, мови, культури неабияк ставали на заваді імперським планам кремлівського керівництва, яке переписувало історію на свій лад.