“Фортеця Хаджибей”: історично-пригодницька стрічка вийде вже цієї осені. ФОТО. ВІДЕО

“Фортеця Хаджибей” — це історично-пригодницький істерн українсько-грузинсько-турецького виробництва. Фільм розповідає про козака Андрія, який має передати важливу інформацію у Стамбул, для чого йому треба визволити з темниці батька своєї коханої – турецької красуні Фатіми.

Про це повідомляє портал "Нове українське кіно".

 

Стрічка знята Одеською кіностудією за підтримки Держкіно України в копродукції з Georgian International Film (Грузія) та AISI film (Туреччина). Українськими ко-продюсерами виступили Національна кіностудія ім. О.Довженка, Тернопільська кінокомісія та Інсайт Медіа. Наразі фільм перебуває на етапі постпродакшну. Дату прем'єри пригодницької картини творці прогнозують на жовтень 2020 року.

 

"Фортеця Хаджибей" (назва під час виробництва "Пам'ять сонця") відтворює події кінця ХVIII сторіччя. Росія веде війну проти Османської імперії. Задунайські козаки виступали союзниками османів. Коли їм до рук потрапляє важлива військова інформація, отаман має передати її до Стамбулу — султану особисто.

 

В цьому може допомогти комендант останньої турецької фортеці Хаджибей — Ахмет-паша. Саме йому Андрій має передати листа. Але фортецю захоплюють російські війська, Ахмет-паша потрапляє до темниці. Уникнути полону вдається його єдиній дочці — красуні Фатімі. Андрій і Фатіма знайомляться у важких обставинах, і мають вирішити, як чинити далі.

 

В цей час до порту Хаджибей прибуває грузинський мандрівник Йорам – він привіз унікальну лозу, щоб виростити виноградник. Також він має старовинний кубок, який віддав йому дядько Тимош. Цей кубок колись належав славетному Д'Атраньяну і, за словами дядька Тимоша, ця річ має врятувати життя Йораму.

 

На чорноморському узбережжі сміливий та чесний Йорам одразу потрапляє в складну ситуацію з російськими солдатами, і погоджується допомогти Андрію та Фатімі. В нього є ще одна важлива причина — Йорам знайомиться з українською красунею Катрею, чий батько, пан Данило, теж у російській темниці. Разом молоді люди розробляють і реалізують відчайдушний план…

 

Фільм знятий у традиціях золотого фонду Одеської кіностудії: кінострічка для сімейного перегляду про дружбу і кохання, боротьбу добра і зла, шляхетність і підступ. Динамічний сюжет, бойові сцени, фехтування, вибухи, постріли, верхова їзда, чудові костюми, детальний реквізит — усе це занурює глядача в історію кінця XVIII століття.

 

Автори стрічки: режисер-постановник Костянтин Коновалов, сценарій — Євген Тимошенко та Костянтин Коновалов, оператор-постановник — Володимир Гуєвський, художник-постановник — Володимир Філіппов, композитор — Мустафа Язичиоглу.

Продюсери: Андрій Осіпов, Юрій Калиновський, Олександр Омельянов (Україна), Заза Урушадзе, Мірза Давітая (Грузія) та Ердал Кучук і Ондер Асру (Туреччина).

 

Ролі в історично-пригодницькому істерні "Фортеця Хаджибей" виконують: Олександр Соколов, Дерен Талу, Іраклій Маруашвілі, Катерина Шевченко, Юрдаер Окур, Олег Симоненко, Олександр Половець, Георгій Делієв, Дмитро Рибалевський, Денис Фалюта, Сюхан Самьєлі, Вячеслав Український, Володимир Міняйло, Ігор Волосовський, Анатолій Дриженко та Ірина Новосьолова.

 

Спочатку стрічка планувалася як міні-серіал. У 2016 році кінопроект під робочою назвою "Пам'ять сонця" став одним з переможців Дев'ятого конкурсного відбору Держкіно. Було навіть знято першу пілотну серію, та проект заморозили. А з серпня 2018 комісія Держкіно схвалила вдосконалений сценарій, нову знімальну групу фільму, і стрічка перетворилася на повний метр.

Виробництво розпочалося у грудні 2018 року. Зйомки пригодницького фільму проходили в павільйонах Одеської кіностудії, в Грузії та Туреччині. Ключові сцени знімали на території Білгород-Дністровської фортеці.

«Стежками предків»: українська Сяніччина

Цьогоріч у червні відбулася друга в своєму роді пошукова експедиція «Стежками предків», основна мета якої — фіксація культурної спадщини українців, які до середини ХХ століття жили на теренах сучасної південно-східної Польщі. Львів'яни, учасники експедиції, відвідали Сяніцький повіт, де за 7 днів зробили фото- та відеофіксацію близько 100 існуючих та неіснуючих сіл, щоб згодом сформувати популярний путівник для туристів та краєзнавців.

Чи здійснювала ОУН замах на Йозефа Геббельса?

У 2006 році в Україні вийшов доволі непогано зроблений десятисерійний документальний серіал Ігоря Кобріна «Собор на крові» про історію українського націоналістичного руху 1920-1940-х років. З нього можна отримати чимало цікавої інформації. Але навряд чи щось може зрівнятися за цікавістю з сенсаційною знахідкою творців серіалу: у червні 1934 році, здійснюючи вдалий атентат на міністра внутрішніх справ Польщі Броніслава Пєрацького, Організація українських націоналістів насправді мала на меті вбити... Йозефа Геббельса, який саме перебував 13-15 червня у Польщі з візитом!

Вбивства в Бабицях: авантюра з трагічним фіналом

Ввечері 2 липня 1951 року в школі чехословацького містечка Бабиці, де саме проходили партійні збори, пролунали постріли. Невелика група підпільців застрелила трьох функціонерів комуністичної партії. Постріли в школі стали кульмінацією історії, котра тягнулась декілька місяців і стала приводом для масового терору комуністичної партії проти місцевого населення.

Ніжин. Серпневі дні 1918-го

Влітку 1918 року на українсько-російському кордоні було неспокійно. На різних ділянках виникали локальні сутички. Більшовики намагались підривати Українську державу зсередини. У Чернігівській губернії одним із більшовицьких осередків стало село Жуківка