Спецпроект

1996: серіал про Роксолану з Сумською в головній ролі

Уривок із серіалу "Роксолана", знятого на 5-ому році Незалежності. 56 серій цієї класики вітчизняного "мила" хочуть купити турки. Вони вже переклали роман Загребельного і присвячують нашій Насті і своїй Гюррем естрадні хіти.

Новина про те, що турки збираються купити український серіал "Роксолана", знятий студією "Укртелефільм" у 1996 році з Ольгою Сумською в головній ролі, змусила пошукати вітчизняне "мило" в інтернеті. І хоч у 1996 році мережа тільки прийшла в Україну, серіал виявився там представленим. 

Це відео з 10-хвилинним уривком із серіалу переглянуло вже 50 тисяч людей, і в коментах різними мовами шукають весь фільм. Про "Роксолану" регулярно питають на форумах тощо.

Хто пам'ятає 1996 рік, має згадати, що серіал був доволі успішним у українських глядачів. Піплметрії на ТБ тоді ще не було, але жіноцтво уважно стежило за гаремними і політичними пригодами Роксолани, викладеними у 56 серіях.

Образ дівчини з прикарпатського Рогатина, яка стала коханою дружиною і впливовою особою при дворі одного з "найуспішніших" османських султанів - Сулеймана Пишного, приваблює і турок.

Обкладинка одного з турецьких видань "Роксолани" Загребельного

Кілька років тому роман Павла Загребельного "Роксолана" видали у Стамбулі. Перше видання тиражем 5 тисяч продалося досить швидко, було два перевидання.

Правда, Павлу Архиповичу не дуже сподобався серіал із Сумською в головній ролі.

Популярний турецький співак Джан Атілла три роки тому записав хітовий альбом "Кохання Гюррем". У кліпі до головної пісні викрадена татарами Настя Лісовська пливе з Криму в Стамбул, щоб стати султаншею Гюррем - "тією, котра сміється".

Руська дівчина з Галичини Настя Лісовська - з кліпу Джана Атілли.

Куплет з пісні:

"Rogatina'da yagmurda
dans eden küçük bir kizin
rüyalarinin gerçek olmasi üstüne
and içiyorum.

У Рогатині, під дощем
Я присягаю
Дівчинці, яка танцює,
Що її мрії збудуться..."

Дивитися і слухати тут

До речі, напевно, варто і нашим телеканалам придивитися до класики вітчизняного серіалу. Глядачі ж, в принципі, залишилися ті самі. :)

А ось так виглядала Роксолана в уявленні венеційського художника, який намалював її портрет у XVІII сторіччі, користуючись описами венеційських шпигунів у Стамбулі.

Цей канонічний портрет використано і при дизайні обкладинки перекладу Загребельного. Очі красиві у неї, скажіть?

Напис латиною: "Росса (руська?) дружина Сулеймана"

План «Барбаросса». Що думали військові Гітлера?

Хоча було зрозуміло, що однією з головних причин нападу на Радянський Союз було прагнення здобути запаси (передусім нафту), яких бракувало німцям, без відповіді залишалося головне питання: чи мали вони ресурси, щоб здобути ресурси, яких прагнули? Одне слово: чи їхні бажання не перевищували здатність їх задовільнити? Урешті-решт, Гітлер так ніколи й не визнав цього недоліку плану «Барбаросса». Він хотів швидкої війни, щоб отримати доступ до сировини й землі, але сировина, яку він хотів мати найбільше (нафта), була неймовірно далеко.

«Антирадянський» Лифар

Ім’я Лифаря було заборонене на батьківщині протягом довгого часу, а його численні теоретичні праці з історії балету та хореографії не перекладалися російською та не видавалися у СРСР, не дивлячись на високий рівень радянського балету та його популярність як серед партеліти, так і пересічних радянських громадян. Проте йому вдалося (хоча, звісно, він поняття не мав про це) потрапити до секретного радянського видання – «методички» КҐБ 1968 року «Використання можливостей Радянського комітету з культурних зв’язків з співвітчизниками за кордоном у розвідувальній роботі».

Реакція киян на аварію Чорнобильської АЕС та її наслідки

Безпрецедентна техногенна катастрофа, що сталася в ніч на 26 квітня 1986 року на 4-му блоці ЧАЕС надала поштовх для «тектонічних» національних, соціальних та політичних процесів в українському суспільстві. Від початку, потенційна загроза життю та здоров’ю мешканців столичного мегаполісу викликала у них не просто стурбованість і невдоволення, а і, досить, нелояльні до влади закиди. Населення, активно реагувало на подію та її наслідки, а, особливо гостро, в травні того року.

Як українські націоналісти 1 травня святкували в рідному місті Путіна

Первинно 1 травня, як міжнародний день боротьби за права робітників, встановив ІІ Соціалістичний інтернаціонал у 1889 р. Усі українські партії початку XX століття вважали себе частиною соціалістичного руху. Включно із націоналістичною Українською Народною Партією (УНП), створеною М.Міхновським. До того, як російські комуністи та німецькі нацисти поставили «свято праці» на службу своїм ідеологіям, українські націоналісти виводили українців 1 травня на демонстрації, але виключно під синьо-жовтими прапорами. За право українських робітників на власну українську державу.