У Білгород-Дністровській фортеці знайшли цілу пляшку із рідиною часів османської імперії. ФОТО

Експерти визначили, що пляшку виготовили не пізніше 1798 року. Також вдалося дізнатися, що ця пляшка була імпортована із Європи.

У Білгород-Дністровській фортеці під час археологічної експедиції знайшли цілу скляну пляшку XVIII-го століття часів Османської імперії із рідиною всередині. Про це написав головний консультант експедиції доктор історичних наук Андрій Красножон на Facebook-сторінці

 
Фото: Андрій Красножон

"Цілий предмет, знайдений на розкопках – завжди приємно. А якщо він ще й скляний – приємно втричі. Пляшка витягнута без пошкоджень (студенти молодці). Османська імперія, XVIII-го століття." - каже головний консультант експедиції доктор історичних наук Андрій Красножон.

 
ФОТО: АНДРІЙ КРАСНОЖОН

Так, експерти визначили, що пляшку виготовили не пізніше 1798 року. Також вдалося дізнатися, що ця пляшка була імпортована із Європи.

За словами чоловіка, раніше тут вже знаходили бронзовий ключ, турецький кинджал і гарматне ядро XVIII–го століття. Також тут знайшли і паперовий тумар або турецький релігійний талісман віком мінімум 300 років. У перші ж дні робіт вчені розкрили фрагмент середньовічного турецького приміщення по сусідству із південною стіною фортеці.

Микола Руденко: "Ми стали першою групою, яка відкинула методи підпільної боротьби та виступила на повний голос"

9 листопада 2026-го відзначаємо 50-ту річницю з дня заснування Української Гельсінської групи сприяння виконанню Гельсінських угод – першої правозахисної організації в радянській Україні, яка відіграла історичну роль у боротьбі за права людини та незалежність нашої держави. Поява такої спільноти в умовах жорсткого придушення державою будь-яких проявів інакодумства стала можливою завдяки підписанню керівництвом СРСР Заключного акта Гельсінської наради з питань безпеки та співробітництва в Європі. Радянський Союз пішов на цей крок в обмін на міжнародне визнання своїх післявоєнних кордонів.

«Він весь час мене розпитував, коли десь побачить ґрати, то питав: "Мамо, це тюрма?"» До 90-річчя незламної Надії Світличної

1972-го Надія Світлична працювала у бібліотеці Київського холодокомбінату, а про її відсутність на робочому місці сповіщала картка на дверях: "Викликали на допит у КГБ". На допитах Світлична трималась безкомпромісно, а коли слідчий намагався вплинути, маніпулюючи материнськими почуттями (синові Яремі виповнилось лише 2 роки), домагаючись, щоб визнала: твори, які вилучили – антирадянські, Надія Світлична відповідала твердо: "Прошу припинити цю торгівлю і ведіть у камеру, якщо арештували".

Перший з українців у США, який став професором університету і доктором філософії

У списку "українських антирадянських діячів в Америці", складеному органами одпу срср у 1929 році, під номером 24 значиться Олександр Неприцький-Грановський. На той час він був першим із українців у США, хто здобув ступінь доктора філософії в галузі біологічних наук і звання професора американського університету. Таких, як він – успішних, авторитетних, перспективних діячів, – чекісти ставили на оперативний облік, збирали на них досьє і з урахуванням отриманої інформації приймали рішення, що з ними робити далі.

Голодомор у житті та творчості художника Михайла Дмитренка

Михайло Дмитренко пережив Голодомор і одним із перших відобразив у творчості цей катастрофічний для українців досвід – результат злочину комуністичного режиму з центром у Москві. Найвідомішим твором Дмитренка на тему української трагедії у 1932–1933 рр. є картина "1933", написана в 1963-му до 30-х роковин Голодомору.