У Білгород-Дністровській фортеці знайшли цілу пляшку із рідиною часів османської імперії. ФОТО

Експерти визначили, що пляшку виготовили не пізніше 1798 року. Також вдалося дізнатися, що ця пляшка була імпортована із Європи.

У Білгород-Дністровській фортеці під час археологічної експедиції знайшли цілу скляну пляшку XVIII-го століття часів Османської імперії із рідиною всередині. Про це написав головний консультант експедиції доктор історичних наук Андрій Красножон на Facebook-сторінці

 
Фото: Андрій Красножон

"Цілий предмет, знайдений на розкопках – завжди приємно. А якщо він ще й скляний – приємно втричі. Пляшка витягнута без пошкоджень (студенти молодці). Османська імперія, XVIII-го століття." - каже головний консультант експедиції доктор історичних наук Андрій Красножон.

 
ФОТО: АНДРІЙ КРАСНОЖОН

Так, експерти визначили, що пляшку виготовили не пізніше 1798 року. Також вдалося дізнатися, що ця пляшка була імпортована із Європи.

За словами чоловіка, раніше тут вже знаходили бронзовий ключ, турецький кинджал і гарматне ядро XVIII–го століття. Також тут знайшли і паперовий тумар або турецький релігійний талісман віком мінімум 300 років. У перші ж дні робіт вчені розкрили фрагмент середньовічного турецького приміщення по сусідству із південною стіною фортеці.

Справа капітана. За що сидів легендарний «динамівець» Костянтин Щегоцький

У різноманітних рейтингах найкращих українських футболістів усіх часів неодмінно буде це ім’я — Костянтин Щегоцький. Улюбленець київських уболівальників 1930-х, капітан «Динамо», перший в Україні гравець-орденоносець — це все про нього.

«Не Арґус, ні Гелена, ні Марія Маґдалена»: вибираємо та їмо сир по-середньовічному

Середньовічна кухня – це не лише екстравагантні страви на кшталт павича, міног чи лебедя у соусі з власної крові. Якими б дивними не видавались нам інколи люди середньовіччя, їх меню не надто відрізнялось від нашого. Пропонуємо вам уривок, де історикиня й авторка книги «Від бобра до фазана: їжа західноєвропейського Середньовіччя» Стефанія Демчук розповідає про шлях на середньовічний стіл сиру, без якого і сьогодні ми не можемо уявити свою повсякденність

«Польська» ідентичність і російське самодержавство

У перші десятиліття ХІХ століття Санкт-Петербург негласно визнавав польський характер Правобережної України, як і всіх інших територій, анексованих у Речі Посполитої. Чиновники найвищого рангу навіть використовували відповідну термінологію на кшталт: "польські губернії" чи "польські землі", причому як в усному мовленні, так і в офіційному діловодстві. Після Листопадового повстання 1831 – 1832 років ситуація кардинально змінилася: російське самодержавство розпочало тотальний наступ на "польську" ідентичність. Комплекс заходів, до якого протягом наступних десятиліть вдалася російська влада, без перебільшення, можна назвати репресіями в економічній, релігійній і гуманітарній сферах. Йдеться про русифікацію польської культури, переслідування католицької церкви, політичний тиск, заборону освіти рідною мовою, декласацію та асиміляцію шляхти.

«Чорна неділя» села Клюськ. Без білих плям

Велика трагічна історія України часів Другої світової війни складається з маленьких трагедій сіл, селищ, містечок. Без втрати невинних людських життів на території Волині не обійшлось в жодному з населених пунктів. Не оминула трагедія і невеличке мальовниче село Клюськ, розташоване в 20-ти кілометрах від Ковеля.