У Білгород-Дністровській фортеці знайшли цілу пляшку із рідиною часів османської імперії. ФОТО

Експерти визначили, що пляшку виготовили не пізніше 1798 року. Також вдалося дізнатися, що ця пляшка була імпортована із Європи.

У Білгород-Дністровській фортеці під час археологічної експедиції знайшли цілу скляну пляшку XVIII-го століття часів Османської імперії із рідиною всередині. Про це написав головний консультант експедиції доктор історичних наук Андрій Красножон на Facebook-сторінці

 
Фото: Андрій Красножон

"Цілий предмет, знайдений на розкопках – завжди приємно. А якщо він ще й скляний – приємно втричі. Пляшка витягнута без пошкоджень (студенти молодці). Османська імперія, XVIII-го століття." - каже головний консультант експедиції доктор історичних наук Андрій Красножон.

 
ФОТО: АНДРІЙ КРАСНОЖОН

Так, експерти визначили, що пляшку виготовили не пізніше 1798 року. Також вдалося дізнатися, що ця пляшка була імпортована із Європи.

За словами чоловіка, раніше тут вже знаходили бронзовий ключ, турецький кинджал і гарматне ядро XVIII–го століття. Також тут знайшли і паперовий тумар або турецький релігійний талісман віком мінімум 300 років. У перші ж дні робіт вчені розкрили фрагмент середньовічного турецького приміщення по сусідству із південною стіною фортеці.

"Сарана з Росії" і розстріли. Як оббирали київських "олігархів"

Як і сьогодні, пересічні люди 100 років тому вірили у ледь не чарівну силу керівних посад в країні. Промовистим прикладом, який яскраво характеризує віру у силу ухвалених постанов, стала ситуація з бензином. Коли навесні 1919-го виникла катастрофічна його нестача, то Раднарком УСРР ухвалив цілком логічне рішення про припинення з 21 березня "видачі бензину та інших сумішей, необхідних для броньовиків і авіації".

Понівечені долі: репресії проти рятівників євреїв у СРСР

Одні з найбільш шанованих та визнаних у світі українців – Праведники народів Світу. На жаль, щодо деяких з них радянська влада проводила політику репресій. Про трагічні долі Праведників у СРСР.

Розстріляний «Кармелюк». Історія Степана Шагайди

«Батько сполотнів, побілів мов стіна. Поки робили обшук, перетрушуючи одяг, білизну, книги, мої іграшки, батькові й мамі не дозволяли розмовляти. І лише коли дозволили на виході попрощатися, мама запитала у батька: «Стьопо, скажи чесно, ти в чому-небудь винен?» «Присягаюся найдорожчим для мене – життям мого сина, що я ні в чому не винен!» – відповів він із сльозами в голосі».

Розстріляний у 38-му, «помер» від інфаркту у 43-му

Якщо у Вашій сім’ї, родині є свідоцтво про смерть, датоване 1950-ми роками, у якому зазначено, що Ваш репресований родич помер в 1943 році від інфаркту міокарда, то тут все ВИГАДАНО – і дата, і причина. Справжнім залишається лише сам факт смерті. Так радянська влада намагалася приховати свою участь у знищенні мільйонів людей без будь-якого слідства.