Спецпроект

Екранізована історія про Роксолану викликала скандал у Туреччині

Відеоверсія стосунків Сулеймана та Роксолани стала предметом розгляду турецької Комісії з телевізійної моралі.

Про це пише Уніан з посиланням на Британський тижневик "The Economist".

"Турецький канал Show TV розпочав демонстрацію серіалу "Велике Сторіччя", який не лише очолив телевізійні рейтинги, а й підкинув хмизу в суперечку між консерваторами-ісламістами та поміркованими мирянами", - зазначає видання.

Про український серіал "Роксолана" 1996 року, який теж збираються купити турки, читайте тут.

Серіал показує Султана Сулеймана не лише як полководця, військо якого сягнуло Відня, а й простого грішного, який, усупереч законам ісламу, не цурається алкоголю і проводить вільний від військових звитяг час у переповненому гаремі.

 
Фільм дотримується історичної версії, за якої Роксолана була поза конкуренцією з-поміж наложниць султана і брала участь у керівництві Отоманською імперією.

Портрет Сулеймана у винних парах та відверті гаремні сцени викликали зливу скарг в Національну комісію Туреччини з питань телебачення, яка вже надіслала телеканалу формальну вимогу привести епізоди у "відповідність до канонів суспільної моралі".

Фото ShowTv  

Виконавець ролі султана Халіт Ергенч отримує погрози життю.

Ісламісти влаштували кілька мітингів біля офісу каналу. Все це додало "Великому сторіччю" ще більшої рейтинговості, пише Економіст.

Про поховання гетьмана Петра Конашевича-Сагайдачного та перспективи його пошуків

Зібрання в одному місці поховань національних героїв – ефективний спосіб підтримки національної ідентичності та пам'яті народу. Зараз активно йде створення подібного пантеону героїв України. У зв'язку із цим у суспільстві почалися обговорення та пошуки могил звитяжних предків, яких варто перепоховати в поважному місці. Однією з таких особистостей безумовно є гетьман Петро Конашевич-Сагайдачний. Це одразу розбурхало розслідування стосовно місця його поховання.

Убивство Степана Бандери. Таємна місія агента кдб "Люкса"

Одразу після вбивства 15 жовтня 1959 року в Мюнхені Степана Бандери органи кдб срср розгорнули масштабну кампанію з дезінформації світової громадськості про обставини цього гучного злочину, його замовників і виконавців. Одним із тих, кого на всіх етапах цієї спецоперації залучали до стеження за лідером ОУН, створення умов для його ліквідації та відвернення уваги від справжнього вбивці, був агент на псевдо "Люкс", завербований ще у 1932 році.

Китаїв: за 10 кілометрів від Хрещатика дивом збереглося місто часів Русі

На півдні Києва збереглося місто часів князя Володимира: майже 400 курганів, пів кілометра валів, головний в'їзд, давні дороги і велике поселення, де тисячу років тому вирувало життя. Це - Китаїв, пам’ятка археології національного значення. У центрі Києва оборонні вали давньоруського міста майже повністю поглинула забудова. А всього за десять кілометрів від Хрещатика їх досі можна побачити. Це місце пережило князів, монгольську навалу, імперії, революції та радянську владу. Але чи переживе Китаїв сучасний Київ?

Сусід із сьомої квартири. Справа киянина Венедикта Баранова: як бідність, страх і буденний антисемітизм робили катів зі "звичайних радянських людей"

На початку жовтня 1941-го до будинку №30 на Межигірській вулиці під'їхала підвода. Поліцай із нагайкою запитав, "де тут живуть жиди". Баранов, який стояв біля воріт, одразу повів його на п'ятий поверх, до квартири номер 17. Там залишалася хвора паралізована жінка-єврейка Рахіль Самойовська. Баранов зніс стару з п'ятого поверху і кинув на підводу. У цей час його дружина Анна стягнула з її ніг фетрові боти. Підвода рушила в бік Верхнього і Нижнього Валів.