Спецпроект

Президент Польщі відвідає Катинь

3 квітня, до 71 річниці розстрілу польських офіцерів під Смоленськом, президент Польщі планує відвідати Катинь.

Про це повідомляє Бі-Бі-Сі з посиланням на радника Броніслава Коморовського.

Коморовський планує приїхати у Катинь разом із родичами загиблих.

Як відомо, 10 квітня минулого року в авіакатастрофі під Смоленськом загинув президент Польщі Лєх Качинський, який летів на церемонію зі вшанування пам'яті польських офіцерів.

Розшифровку розмов диспетчерів Смоленська перед авіакатастрофою президентського літака читайте у розділі "Джерела"

Стенограму розмов у кабіні Ту-154 в останні 40 хвилин польоту читайте у розділі "Дайджест"

Про авіакатастрофу у Польщі вже почали знімати кінострічку під назвою "Просто з неба".

Режисер фільму Пьотр Матвєйчик каже, що стрічка буде аполітична і має бути готова у березні цього року.

Тим часом у Польщі оголосили, що цього року в Биківні під Києвом почнуть будувати меморіал полякам, розстріляним НКВС у 1940 році.

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.

Міф та апологія Дмитра Яворницького

Дмитра Яворницького вважають чи не найбільш дослідженою постаттю серед українських істориків: за кількістю написаних про нього книжок, статей та знятих фільмів він йде пліч-о-пліч хіба що з Володимиром Антоновичем і Михайлом Грушевським. Парадокс Яворницького полягає в тому, що кількість написаного про нього прямо пропорційна зміфологізованості його життєпису.