Спецпроект

Президент Польщі відвідає Катинь

3 квітня, до 71 річниці розстрілу польських офіцерів під Смоленськом, президент Польщі планує відвідати Катинь.

Про це повідомляє Бі-Бі-Сі з посиланням на радника Броніслава Коморовського.

Коморовський планує приїхати у Катинь разом із родичами загиблих.

Як відомо, 10 квітня минулого року в авіакатастрофі під Смоленськом загинув президент Польщі Лєх Качинський, який летів на церемонію зі вшанування пам'яті польських офіцерів.

Розшифровку розмов диспетчерів Смоленська перед авіакатастрофою президентського літака читайте у розділі "Джерела"

Стенограму розмов у кабіні Ту-154 в останні 40 хвилин польоту читайте у розділі "Дайджест"

Про авіакатастрофу у Польщі вже почали знімати кінострічку під назвою "Просто з неба".

Режисер фільму Пьотр Матвєйчик каже, що стрічка буде аполітична і має бути готова у березні цього року.

Тим часом у Польщі оголосили, що цього року в Биківні під Києвом почнуть будувати меморіал полякам, розстріляним НКВС у 1940 році.

Від символу до імені: у пошуку власних моделей військового цвинтаря

Присвячені невідомому солдату монументи можна знайти у Франції, США, Британії, Канаді та інших країнах умовного Заходу. Зрештою, традиція символічних і цілком реальних могил невідомих солдатів народилася саме у Західній Європі. Асоціація могили невідомого солдата з Радянським Союзом радше пов'язана з зацикленістю політики пам'яті сучасної Росії на Другій світовій війні, ніж із якоюсь особливою прихильністю радянців до невідомих солдатів.

Володимир Лаврик: віднайдений епізод з литовського життя офіцера Армії УНР

Щонайменше 70 майбутніх офіцерів міжвоєнного Війська Литовського народилися в Україні. Сотні пов’язані з українськими теренами навчанням, юнацькими роками, участю у боях Першої світової війни, пролитою кров’ю у боротьбі за вільну Україну. Водночас, литовська земля народжувала майбутніх бійців українських визвольних змагань, героїв Війни за незалежність.

"Не допустити витоку за кордон відомостей про голод в Україні"

У 1980-х роках органи кдб урср пильно відстежували діяльність представників української діаспори, спрямовану на привернення уваги світової громадськості до Голодомору в Україні 1932–1933 років, і намагалися всіляко перешкоджати цьому. У циркулярах і вказівках з Києва до обласних управлінь кдб ішлося про те, які необхідно вжити агентурно-оперативні заходи "для протидії ворожим акціям закордонних наццентрів".

"Нас не подолати!". Полтавський вимір Помаранчевих подій: до 20-ої річниці Другого Майдану

Цьогоріч відзначаємо 20-річчя Другого Майдану або "Помаранчевої революції". Це акції за збереження незалежності і проти масових фальсифікацій президентських виборів 2004 року на користь путінського ставленика Януковича. Під помаранчевими стягами гуртувалися ті, хто не хотів сповзання України у болото "совка" і російських впливів. Помаранчеві протести стартували 21 листопада 2004 року і тривали до 28 грудня 2004 року. За даними соціологів, понад 6,6 млн громадян взяли участь у Помаранчевій революції.