Спецпроект

Президент Польщі відвідає Катинь

3 квітня, до 71 річниці розстрілу польських офіцерів під Смоленськом, президент Польщі планує відвідати Катинь.

Про це повідомляє Бі-Бі-Сі з посиланням на радника Броніслава Коморовського.

Коморовський планує приїхати у Катинь разом із родичами загиблих.

Як відомо, 10 квітня минулого року в авіакатастрофі під Смоленськом загинув президент Польщі Лєх Качинський, який летів на церемонію зі вшанування пам'яті польських офіцерів.

Розшифровку розмов диспетчерів Смоленська перед авіакатастрофою президентського літака читайте у розділі "Джерела"

Стенограму розмов у кабіні Ту-154 в останні 40 хвилин польоту читайте у розділі "Дайджест"

Про авіакатастрофу у Польщі вже почали знімати кінострічку під назвою "Просто з неба".

Режисер фільму Пьотр Матвєйчик каже, що стрічка буде аполітична і має бути готова у березні цього року.

Тим часом у Польщі оголосили, що цього року в Биківні під Києвом почнуть будувати меморіал полякам, розстріляним НКВС у 1940 році.

Як кдб намагався перешкоджати заходам з ушанування Євгена Коновальця

В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України виявлено низку документів про те, як органи кдб срср у різні періоди відстежували заходи української діаспори з ушанування пам'яті голови ОУН Євгена Коновальця і намагалися всіляко перешкоджати їх проведенню.

Маріан Ґолемб’євський "Стер" – речник польсько-українського порозуміння

Маріан Ґолемб’євський – закинутий парашутом з Англії офіцер Армії Крайової / Делегатури Збройних Сил, член поаківської організації "Воля і Незалежність" (WiN), довголітній політичний в’язень та опозиційний активіст, пов’язаний з "Рухом" та ROPCiO. Його життєва історія під час та одразу після Другої світової війни міцно вписалася у складні польсько-українські відносини.

Корсунь. Фрагмент із книжки "Невиграна війна" Івана Гаврилюка

Жовті Води, Корсунь, Пилявці, Збараж, Зборів — ці назви глибоко вкоренилися в національну пам’ять як символи козацької військової слави. Однак за блиском цих звитяг ховається парадокс: переможний поступ війська Хмельницького затьмарила прикра поразка під Берестечком, а воєнні успіхи так і не стали тривкими політичними здобутками. Чому ж так трапилось? Відповідь на це запитання історик Іван Гаврилюк шукав не загалом у Хмельничинні, а у воєнному мистецтві очільників Козацької революції.

Від Золотої Слободи до Арлінгтонського національного кладовища. Юрко Коцай - перший олімпійський чемпіон українського походження

У світову історію плавання він увійшов як George Harold Kojac – дворазовий олімпійський чемпіон, рекордсмен світу, лікар і полковник Військово-повітряних сил США. Проте за американізованим прізвищем Kojac стояла українська родина Коцаїв із невеликого подільського села Золота Слобода. Історія цієї родини пояснює не лише спортивні успіхи Юрка Коцая, а й життєві принципи, які визначили весь його подальший шлях.