Спецпроект

На Дніпропетровщині хочуть створити козацький музей - як на Хортиці

Громадські організації ГРАД та Інститут Суспільних Досліджень (ІСД) ініціюють створення музейно-туристичного історико-археологічного комплексу "Стара Самарь - Новобогородицька фортеця" на зразок комплексу "Запорізька Січ" на острові Хортиця.

Відповідне звернення разом із проектом обласної програми направлене губернатору Дніпропетровщини Олександру Вілкулу.

У проекті програми запропоновано створити на території пам'ятки національного значення "Новобогородицька фортеця" чотири музеї з номінальним підпорядкуванням Дніпропетровському історичному музею ім. Яворницького.

Окремим пунктом - питання про відтворення і розміщення на території пам'ятки будинку Мазепи, воєводського будинку, ратуші, кузні та етнографічного комплексу.

Окрема увага - проведенню археологічних досліджень, які дозволять продовжити вивченння унікального історичного об'єкта, а також поповнити музейні експозиції цінними знахідками.

Громадські організації просять обласну владу сприяти створенню комплексу "Стара Самарь - Новобогородицька фортеця" і ухвалити відповідну програму. Проектом передбачено, що окрім бюджетних коштів на реалізацію програми ГРАД та ІСД залучатимуть спонсорські кошти.

ДОВІДКА: Стара Самарь є пам'яткою козацької доби (XV - XVIII століття). Новобогородицька (Богородицька) фортеця збудована у 1668 році на території, що відповідає сучасному Самарському району м. Дніпропетровська.

З нею пов'язані діяльність гетьманів Івана Мазепи, Петра Іваненка (Петрика), війни з Кримським ханством та Османською імперією.

Унікальність Старої Самарі полягає в тому, що це єдине велике поселення козацької доби в Степовій Україні, яке без істотного руйнування збереглося до наших днів і є надзвичайно перспективним для наукового вивчення, реконструкції та туристичного використання.

У 2001 році постановою Кабміну цей об'єкт під назвою "Новобогородицька фортеця" визначено пам'яткою історії національного значення. З цього ж року на території Старої Самарі почалися археологічні дослідження. Але через брак фінансування роботи велися повільними темпами.

В той же час активізуються спроби привласнення землі та ведення господарської діяльності на території пам'ятки. До цього часу вона не включена до жодної міської чи обласної програми.

ІСД з 2007 року опікується пам'яткою "Новобогородицька фортеця" та ініціював надання території пам'ятки статусу історико-археологічного заповідника, щоби зберегти її від негативного впливу людської діяльності.

ІСД фінансує діяльність Науково-дослідної лабораторії археології Придніпров'я. На 1686 квадратних метрах дослідженої території виявлено понад 10 тисяч артефактів. ГРАД та ІСД спільно з козацькими організаціями проводять мистецькі та фольклорно-етнографічні фестивалі на Старій Самарі, щоби підвищити інтерес громадськості до цього унікального об'єкта.

Про поховання гетьмана Петра Конашевича-Сагайдачного та перспективи його пошуків

Зібрання в одному місці поховань національних героїв – ефективний спосіб підтримки національної ідентичності та пам'яті народу. Зараз активно йде створення подібного пантеону героїв України. У зв'язку із цим у суспільстві почалися обговорення та пошуки могил звитяжних предків, яких варто перепоховати в поважному місці. Однією з таких особистостей безумовно є гетьман Петро Конашевич-Сагайдачний. Це одразу розбурхало розслідування стосовно місця його поховання.

Убивство Степана Бандери. Таємна місія агента кдб "Люкса"

Одразу після вбивства 15 жовтня 1959 року в Мюнхені Степана Бандери органи кдб срср розгорнули масштабну кампанію з дезінформації світової громадськості про обставини цього гучного злочину, його замовників і виконавців. Одним із тих, кого на всіх етапах цієї спецоперації залучали до стеження за лідером ОУН, створення умов для його ліквідації та відвернення уваги від справжнього вбивці, був агент на псевдо "Люкс", завербований ще у 1932 році.

Китаїв: за 10 кілометрів від Хрещатика дивом збереглося місто часів Русі

На півдні Києва збереглося місто часів князя Володимира: майже 400 курганів, пів кілометра валів, головний в'їзд, давні дороги і велике поселення, де тисячу років тому вирувало життя. Це - Китаїв, пам’ятка археології національного значення. У центрі Києва оборонні вали давньоруського міста майже повністю поглинула забудова. А всього за десять кілометрів від Хрещатика їх досі можна побачити. Це місце пережило князів, монгольську навалу, імперії, революції та радянську владу. Але чи переживе Китаїв сучасний Київ?

Сусід із сьомої квартири. Справа киянина Венедикта Баранова: як бідність, страх і буденний антисемітизм робили катів зі "звичайних радянських людей"

На початку жовтня 1941-го до будинку №30 на Межигірській вулиці під'їхала підвода. Поліцай із нагайкою запитав, "де тут живуть жиди". Баранов, який стояв біля воріт, одразу повів його на п'ятий поверх, до квартири номер 17. Там залишалася хвора паралізована жінка-єврейка Рахіль Самойовська. Баранов зніс стару з п'ятого поверху і кинув на підводу. У цей час його дружина Анна стягнула з її ніг фетрові боти. Підвода рушила в бік Верхнього і Нижнього Валів.