Спецпроект

Митники не дали ввезти в Україну колекцію з 83 предметів старовини (ФОТО)

83 старовинні предмети виявили у пункті пропуску "Гоптівка" у нашого співвітчизника, який прямував з РФ до України на власному мікроавтобусі.

Про це повідомляє прес-центр Державної митної служби України.

За інформацією митників, вони знайшли в салоні автомобіля багато старовинних речей: самовар ХІХ століття, посуд, кишенькові годинники, ордена та медалі, монети та банкноти, книги і прикраси, ще й ікону.

Вилучена колекція

Власник такої колекції свідомо обрав режим спрощеного митного контролю "зелений коридор", при цьому не надавши жодних дозвільних документів на переміщення старожитностей.

 Фото Держмитслужби

В другому випадку купюру та монету, що були виготовлені на початку минулого століття, намагався незаконно вивезти з України громадянин Росії.

Громадянин прямував легковиком через пункт пропуску "Миколаївка". Предмети старовини виявили митники спільно з прикордонниками під час митного огляду в салоні авто - у конверті, що знаходився у сумці для ноутбука.

В конверті знаходились фотографії, а поміж них: купюра номіналом 25 (двадцять п'ять рублів) 1909 року виготовлення та монета 3 (три) копійки 1905 року виготовлення.

 

В цьому випадку громадянин також обрав режим спрощеного митного контролю "зелений коридор". І знову жодних дозвільних документів на вивезення даних предметів у нього не було.

За обома випадками складено протоколи про порушення митних правил за ознаками ст. 339, 352 Митного кодексу України. Предмети старовини вилучено.

Томаш Ґарріґ Масарик: Президент-визволитель

В аудиторії празького університету шуміли студенти. Молоді люди відмовлялися спілкуватися зі своїм викладачем – професором філософії Томашем Масариком. Викладач писав крейдою на дошці свої звернення, однак у відповідь чув лише свист студентів, які таким чином бойкотували його лекцію. На дітей Масарика нападали дорогою до школи, а дружина Шарлотта стала ціллю насмішок та презирства. Сам Масарик отримав ярлик «зрадника» та «єврейського агента». На дворі був 1900 рік і в Празі вирувала антисемітська «Гілснеріада». Протягом наступних двадцяти років Томаш Масарик зі «зрадника» перетворився на «батька нації» та «президента визволителя».

Кава і «Велика депресія»

Навряд чи бідні й голодні люди потребували насамперед кави, але на чашку вони бодай могли сподіватися. Відстоявши довжелезну чергу на доброчинну кухню, людина «отримувала миску кукурудзяної каші, часто без молока й цукру, і кухоль кави». Сільські жителі, втративши свої ферми, ставили на узбіччях намети і трималися на «квасолі і чорній каві». Дороті Дей згадувала, як чоловіки приходили до благодійних пунктів католицького робітничого руху "по одяг, черевики, шкарпетки чи плащ": "Коли у нас нічого не залишалося, ми казали: "Посидьте, випийте кави. Візьміть сендвіч". Кави ми варили дедалі більше".

Як зароджувалася французька плеяда Півдня України

Наприкінці XVIII – початку XIX століття Південь України певною мірою став привабливий для іноземних переселенців. У цей час уряд Російської імперії намагавсяу тому числі освоювати регіон руками західноєвропейців. Не останнє місце у цьому процесі займали французи, які утворили тут потужний конгломерат управлінців, аграріїв, промисловців та інших фахівців. Вони не просто приїхали заробляти гроші на торгівлі або вирощуванні винограду, але й дали поштовх до розвитку окремих галузей економіки, якими сьогодні тут продовжують користуватися (суднобудівництво, виноградарство, вівчарство, тощо).

Буркусь: хто сторожив спокій дому Франка?

Це був не безпородний дворовий собака (хоча і в тім нічого лихого нема, навпаки, не виключено, що й таких тримали Франки, бо принаймні в певний час пес був у них не один, а справжній гуцульський вівчур, полонинський собака, чи, як іще називають, карпатська вівчарка