Спецпроект

Митники не дали ввезти в Україну колекцію з 83 предметів старовини (ФОТО)

83 старовинні предмети виявили у пункті пропуску "Гоптівка" у нашого співвітчизника, який прямував з РФ до України на власному мікроавтобусі.

Про це повідомляє прес-центр Державної митної служби України.

За інформацією митників, вони знайшли в салоні автомобіля багато старовинних речей: самовар ХІХ століття, посуд, кишенькові годинники, ордена та медалі, монети та банкноти, книги і прикраси, ще й ікону.

Вилучена колекція

Власник такої колекції свідомо обрав режим спрощеного митного контролю "зелений коридор", при цьому не надавши жодних дозвільних документів на переміщення старожитностей.

 Фото Держмитслужби

В другому випадку купюру та монету, що були виготовлені на початку минулого століття, намагався незаконно вивезти з України громадянин Росії.

Громадянин прямував легковиком через пункт пропуску "Миколаївка". Предмети старовини виявили митники спільно з прикордонниками під час митного огляду в салоні авто - у конверті, що знаходився у сумці для ноутбука.

В конверті знаходились фотографії, а поміж них: купюра номіналом 25 (двадцять п'ять рублів) 1909 року виготовлення та монета 3 (три) копійки 1905 року виготовлення.

 

В цьому випадку громадянин також обрав режим спрощеного митного контролю "зелений коридор". І знову жодних дозвільних документів на вивезення даних предметів у нього не було.

За обома випадками складено протоколи про порушення митних правил за ознаками ст. 339, 352 Митного кодексу України. Предмети старовини вилучено.

Юрій Бойко-Блохін і його сповнений випробувань шлях до утвердження української нації

Матеріали оперативної розробки за кордоном видатного українського вченого, громадсько-політичного діяча й теоретика українського націоналізму Юрія Бойка-Блохіна дають змогу зрозуміти, чому органи мдб / кдб срср так прискіпливо займалися саме науковцями – істориками, мовознавцями, літературознавцями, археологами. Їхні дослідження витоків української нації, державності, мови, культури неабияк ставали на заваді імперським планам кремлівського керівництва, яке переписувало історію на свій лад.

Паросля: російське ІПСО, на яке повелися польські дослідники

У сучасній польській історіографії початком так званої "Волинської різанини" вважається масове вбивство населення польської колонії Паросля у лютому 1943 року. Цю акцію вже тривалий час намагаються приписати першій сотні УПА Григорія Перегіняка – "Коробки". Кілька років тому у цій історії мало бути поставлено крапку, адже російські спецслужби оприлюднили документ, який начебто повністю підтверджує версію польських дослідників.

ТОП-10 міфів про Волинську трагедію

У колективній пам'яті поляків сприйняття УПА та ОУН існує майже виключно в рамках наративу про "Волинську різанину". А політичні оцінки подій 1940-х років закріплені на рівні законодавства. Центр стратегічних комунікацій розібрав 10 ключових складових цього наративу.

Наша Леді Хо-Хо, або ж як ефективно заохочувати до колабораціонізму

Що таке колабораціонізм — і чи завжди він означає зраду? Де закінчується прагнення вижити та починається свідома співпраця з ворогом? Чому те, що для одних було ганьбою, для інших ставало звитягою і справою національного порятунку? Історик Пйотр М. Маєвський, простежує історію колабораціонізму від античности до Другої світової та сягає сучасної російсько-української війни. Публікуємо уривок із книжки, яка незабаром вийде друком у видавництві "Локальна історія".