В Аргентині знайшли невідому колекцію предметів часів Третього Райху. ФОТО

Цього місяця в північному передмісті столиці Аргентини Буенос-Айреса Інтерпрол виявив одну з найбільших колекцій нацистських артефактів.

Про це повідомляє Washington Post.

Агенти дізналися про колекціонера історичних артефактів, який, за їх даними, придбав деякі зі своїх предметів нелегально.  Цього місяця вони із санкції суду вчинили на його будинок облаву.

У секретному коридорчику, схованому за книжковою полицею, поліція знайшла найбільшу колекцію оригінальних артефактів часів Другої світової війни в історії Аргентини.

У понеділок їх виставили на огляд в офісі Делегації аргентино-ізраїльських асоціацій у Буенос-Айресі. Чимало нацистських бонз утекли до Аргентини в останніх днях війни, і слідчі вважають, що наближені до Адольфа Гітлера урядовці привезли ці артефакти із собою.

Багато предметів супроводжують фотографії, на кількох із яких зафіксовано Гітлера, що тримає ці артефакти.

"Це спосіб набити ціну через демонстрацію, що ними користувався сам жах – фюрер. Маємо фотографії з ним та цими предметами", – розповіла Associated Press міністр безпеки Аргентини Патрісія Буйріч.

Деякі з артефактів на виставці у штаб-квартирі Делегації аргентинсько-ізраїльських асоціацій у Буенос-Айресі, 19 червня 2017 року. Фото: David Fernandez/European Pressphoto Agency.

Серед предметів є пристрій для вимірювання черепів. Нацисти вірили, що вимірюванням голови можна відрізнити єврея від можливого представника арійської раси.  

Колекція також містить рельєфне погруддя Гітлера, збільшувальні стекла з викарбуваними свастками (і до того ж, – знімок Гітлера, який тримає той самий чи подібний інструмент) і велику статую орла, що тримає свастику.

Натхненники нацистського Голокосту Йозеф Менгеле та Адольф Ейхман втекли до Аргентини тоді, коли їхні соратники в Німеччині стали перед судом за воєнні злочини.

Ці 75 предметів, знайдених у цьому коридорчику, підтверджують безперечну правду про їхні злочини. Поліція зараз розслідує питання, як саме ці артефакти потрапили в Аргентину, міркуючи, мабуть, над тим, хто з нацистських керівників прибув до країни невідомим для світу.

Як повідомлялося, 8 червня в російському м. Тольятті не змогли знайти капсулу з посланням від комсомольців, закладену в 1967 році.

На початку місяця пошуковці виявили на Житомирщині загиблий радянський літак часів Другої світової війни.

Про поховання гетьмана Петра Конашевича-Сагайдачного та перспективи його пошуків

Зібрання в одному місці поховань національних героїв – ефективний спосіб підтримки національної ідентичності та пам'яті народу. Зараз активно йде створення подібного пантеону героїв України. У зв'язку із цим у суспільстві почалися обговорення та пошуки могил звитяжних предків, яких варто перепоховати в поважному місці. Однією з таких особистостей безумовно є гетьман Петро Конашевич-Сагайдачний. Це одразу розбурхало розслідування стосовно місця його поховання.

Убивство Степана Бандери. Таємна місія агента кдб "Люкса"

Одразу після вбивства 15 жовтня 1959 року в Мюнхені Степана Бандери органи кдб срср розгорнули масштабну кампанію з дезінформації світової громадськості про обставини цього гучного злочину, його замовників і виконавців. Одним із тих, кого на всіх етапах цієї спецоперації залучали до стеження за лідером ОУН, створення умов для його ліквідації та відвернення уваги від справжнього вбивці, був агент на псевдо "Люкс", завербований ще у 1932 році.

Китаїв: за 10 кілометрів від Хрещатика дивом збереглося місто часів Русі

На півдні Києва збереглося місто часів князя Володимира: майже 400 курганів, пів кілометра валів, головний в'їзд, давні дороги і велике поселення, де тисячу років тому вирувало життя. Це - Китаїв, пам’ятка археології національного значення. У центрі Києва оборонні вали давньоруського міста майже повністю поглинула забудова. А всього за десять кілометрів від Хрещатика їх досі можна побачити. Це місце пережило князів, монгольську навалу, імперії, революції та радянську владу. Але чи переживе Китаїв сучасний Київ?

Сусід із сьомої квартири. Справа киянина Венедикта Баранова: як бідність, страх і буденний антисемітизм робили катів зі "звичайних радянських людей"

На початку жовтня 1941-го до будинку №30 на Межигірській вулиці під'їхала підвода. Поліцай із нагайкою запитав, "де тут живуть жиди". Баранов, який стояв біля воріт, одразу повів його на п'ятий поверх, до квартири номер 17. Там залишалася хвора паралізована жінка-єврейка Рахіль Самойовська. Баранов зніс стару з п'ятого поверху і кинув на підводу. У цей час його дружина Анна стягнула з її ніг фетрові боти. Підвода рушила в бік Верхнього і Нижнього Валів.