В Аргентині знайшли невідому колекцію предметів часів Третього Райху. ФОТО

Цього місяця в північному передмісті столиці Аргентини Буенос-Айреса Інтерпрол виявив одну з найбільших колекцій нацистських артефактів.

Про це повідомляє Washington Post.

Агенти дізналися про колекціонера історичних артефактів, який, за їх даними, придбав деякі зі своїх предметів нелегально.  Цього місяця вони із санкції суду вчинили на його будинок облаву.

У секретному коридорчику, схованому за книжковою полицею, поліція знайшла найбільшу колекцію оригінальних артефактів часів Другої світової війни в історії Аргентини.

У понеділок їх виставили на огляд в офісі Делегації аргентино-ізраїльських асоціацій у Буенос-Айресі. Чимало нацистських бонз утекли до Аргентини в останніх днях війни, і слідчі вважають, що наближені до Адольфа Гітлера урядовці привезли ці артефакти із собою.

Багато предметів супроводжують фотографії, на кількох із яких зафіксовано Гітлера, що тримає ці артефакти.

"Це спосіб набити ціну через демонстрацію, що ними користувався сам жах – фюрер. Маємо фотографії з ним та цими предметами", розповіла Associated Press міністр безпеки Аргентини Патрісія Буйріч.

Деякі з артефактів на виставці у штаб-квартирі Делегації аргентинсько-ізраїльських асоціацій у Буенос-Айресі, 19 червня 2017 року. Фото: David Fernandez/European Pressphoto Agency.

Серед предметів є пристрій для вимірювання черепів. Нацисти вірили, що вимірюванням голови можна відрізнити єврея від можливого представника арійської раси.  

Колекція також містить рельєфне погруддя Гітлера, збільшувальні стекла з викарбуваними свастками (і до того ж, – знімок Гітлера, який тримає той самий чи подібний інструмент) і велику статую орла, що тримає свастику.

Натхненники нацистського Голокосту Йозеф Менгеле та Адольф Ейхман втекли до Аргентини тоді, коли їхні соратники в Німеччині стали перед судом за воєнні злочини.

Ці 75 предметів, знайдених у цьому коридорчику, підтверджують безперечну правду про їхні злочини. Поліція зараз розслідує питання, як саме ці артефакти потрапили в Аргентину, міркуючи, мабуть, над тим, хто з нацистських керівників прибув до країни невідомим для світу.

Як повідомлялося, 8 червня в російському м. Тольятті не змогли знайти капсулу з посланням від комсомольців, закладену в 1967 році.

На початку місяця пошуковці виявили на Житомирщині загиблий радянський літак часів Другої світової війни.

«Скеля трьох чекістів». Як УПА боролась із НКВД на Буковині

23 вересня 1944 року повстанці в Путильському районі Чернівецької області із засідки ліквідували заступника начальника обласного НКҐБ та заступника начальника обласного НКВД, керівника обласної медичної служби НКВД, а також заступник начальника 2-го батальйону Внутрішніх Військ НКВД, який командував районним гарнізоном. Згодом через натиск повстанців районна радянська влада відступила із райцентру Путила у віддалене село Селятин, затрималася тут лише 5 днів, покинула район та через територію Румунії відступила до райцентру Сторожинець. Кілька місяців в районі панували повстанці.

Справа капітана. За що сидів легендарний «динамівець» Костянтин Щегоцький

У різноманітних рейтингах найкращих українських футболістів усіх часів неодмінно буде це ім’я — Костянтин Щегоцький. Улюбленець київських уболівальників 1930-х, капітан «Динамо», перший в Україні гравець-орденоносець — це все про нього.

«Не Арґус, ні Гелена, ні Марія Маґдалена»: вибираємо та їмо сир по-середньовічному

Середньовічна кухня – це не лише екстравагантні страви на кшталт павича, міног чи лебедя у соусі з власної крові. Якими б дивними не видавались нам інколи люди середньовіччя, їх меню не надто відрізнялось від нашого. Пропонуємо вам уривок, де історикиня й авторка книги «Від бобра до фазана: їжа західноєвропейського Середньовіччя» Стефанія Демчук розповідає про шлях на середньовічний стіл сиру, без якого і сьогодні ми не можемо уявити свою повсякденність

«Польська» ідентичність і російське самодержавство

У перші десятиліття ХІХ століття Санкт-Петербург негласно визнавав польський характер Правобережної України, як і всіх інших територій, анексованих у Речі Посполитої. Чиновники найвищого рангу навіть використовували відповідну термінологію на кшталт: "польські губернії" чи "польські землі", причому як в усному мовленні, так і в офіційному діловодстві. Після Листопадового повстання 1831 – 1832 років ситуація кардинально змінилася: російське самодержавство розпочало тотальний наступ на "польську" ідентичність. Комплекс заходів, до якого протягом наступних десятиліть вдалася російська влада, без перебільшення, можна назвати репресіями в економічній, релігійній і гуманітарній сферах. Йдеться про русифікацію польської культури, переслідування католицької церкви, політичний тиск, заборону освіти рідною мовою, декласацію та асиміляцію шляхти.