Спецпроект

ЯНУКОВИЧ СТВОРИВ ІНСТИТУТ СВІТОВОЇ ІСТОРІЇ. Українознавці проти

В Національному науково-дослідному інституті українознавства (ННДІУ) вважають реорганізацію установи її "фактичним знищенням".

Про це йдеться у повідомленні, розміщеному на сайті установи, повідомляє УНІАН.

"На виконання рішення Вченої ради ННДІУ №1 від 11.01.11 року директор ННДІУ Петро Кононенко звернувся до президента України Віктора Януковича з проханням втрутитись у процес так званої реорганізації і не допустити в рік 20-ліття незалежності України фактичного знищення Національного науково-дослідного інституту українознавства як однієї з провідних наукових установ", - сказано в повідомленні.

В ННДІУ нагадують, що ініціатива реорганізації установи у Національний науково-дослідний інститут українознавства та світової історії належить Міністерству освіти і науки, молоді та спорту.

"Це рішення прийняте не тільки без урахування позиції, а навіть без відома колективу ННДІУ та з порушенням процедури погодження. До цього часу Інститут не отримав жодних офіційних документів з Міністерства освіти і науки, молоді та спорту", - зазначають в інституті.

Вчена рада установи обговорила ситуацію щодо реорганізації ННДІУ: "Можна стверджувати про наміри зміни напрямку діяльності науково-дослідної установи. Фактично йдеться про спробу згортання під виглядом реорганізації діяльності Національного науково-дослідного інституту українознавства та утворення замість нього нової наукової установи з домінуванням історичного профілю".

Тим часом президент Віктор Янукович підписав указ, яким дозволив реорганізацію ННДІУ шляхом перетворення його на Національний науково-дослідний інститут українознавства та світової історії.

Досі в Україні не було Інституту світової історії.

Маріан Ґолемб’євський "Стер" – речник польсько-українського порозуміння

Маріан Ґолемб’євський – закинутий парашутом з Англії офіцер Армії Крайової / Делегатури Збройних Сил, член поаківської організації "Воля і Незалежність" (WiN), довголітній політичний в’язень та опозиційний активіст, пов’язаний з "Рухом" та ROPCiO. Його життєва історія під час та одразу після Другої світової війни міцно вписалася у складні польсько-українські відносини.

Корсунь. Фрагмент із книжки "Невиграна війна" Івана Гаврилюка

Жовті Води, Корсунь, Пилявці, Збараж, Зборів — ці назви глибоко вкоренилися в національну пам’ять як символи козацької військової слави. Однак за блиском цих звитяг ховається парадокс: переможний поступ війська Хмельницького затьмарила прикра поразка під Берестечком, а воєнні успіхи так і не стали тривкими політичними здобутками. Чому ж так трапилось? Відповідь на це запитання історик Іван Гаврилюк шукав не загалом у Хмельничинні, а у воєнному мистецтві очільників Козацької революції.

Від Золотої Слободи до Арлінгтонського національного кладовища. Юрко Коцай - перший олімпійський чемпіон українського походження

У світову історію плавання він увійшов як George Harold Kojac – дворазовий олімпійський чемпіон, рекордсмен світу, лікар і полковник Військово-повітряних сил США. Проте за американізованим прізвищем Kojac стояла українська родина Коцаїв із невеликого подільського села Золота Слобода. Історія цієї родини пояснює не лише спортивні успіхи Юрка Коцая, а й життєві принципи, які визначили весь його подальший шлях.

Юрій Бойко-Блохін і його сповнений випробувань шлях до утвердження української нації

Матеріали оперативної розробки за кордоном видатного українського вченого, громадсько-політичного діяча й теоретика українського націоналізму Юрія Бойка-Блохіна дають змогу зрозуміти, чому органи мдб / кдб срср так прискіпливо займалися саме науковцями – істориками, мовознавцями, літературознавцями, археологами. Їхні дослідження витоків української нації, державності, мови, культури неабияк ставали на заваді імперським планам кремлівського керівництва, яке переписувало історію на свій лад.