Спецпроект

Справа про підпал "свободівцями" угорського пам'ятника на Закарпатті - в суді

У справі підпалу пам'ятника "На честь переходу угорських племен через Карпати" в Закарпатті - нові подробиці.

"Справа пішла в прокуратуру. Наразі чекаємо суду. Думаю, він почнеться десь через місяць, - повідомив "Україні Молодій" голова Закарпатської обласної організації ВО "Свобода" Олег Куцин. - Як далі просуватиметься справа, можна тільки припускати. Думаю, іншим хлопцям дадуть умовне покарання, а мене намагатимуться посадити".

Нагадаємо, минуло близько місяця з часу арешту голови обласної організації Всеукраїнського об'єднання "Свобода" Олега Куцина, його заступника Руслана Поливка та голови ужгородського міськкому Томаша Лелекача. Усіх трьох затримали, коли "свободівці" поверталися на авто зі Львова з партійної наради.

Чоловіків обвинуватили у підпалі пам'ятника угорцям, дві доби утримували під вартою за спротив міліції та зрештою висунули обвинувачення за ч. 2 ст. 296 Кримінального кодексу - "грубе порушення громадського порядку з мотивів явної неповаги до суспільства, що супроводжується особливою зухвалістю чи винятковим цинізмом, вчинене групою осіб, яка передбачає обмеження волі на строк до п'яти років або позбавлення волі на строк до чотирьох років".

За словами Куцина, він подав зустрічний судовий позов із вимогою... взагалі демонтувати пам'ятник. "ВО "Свобода" і надалі розцінює як явну неповагу до суспільства, крайній цинізм та зухвалість щодо української нації існування угорського імперського символу-монумента на Верецькому перевалі на місці масових розстрілів карпатських січовиків у 1939 році", - вважають у закарпатській організації "Свободи".

19 лютого близько 3-ої години ночі була здійснена спроба підпалити пам'ятний знак на честь переходу угорських племен через Карпати, розташований на Верецькому перевалі. Міліція затримала паліїв, один із яких дав свідчення про причетність до піротехнічного акту.

Як зароджувалася французька плеяда Півдня України

Наприкінці XVIII – початку XIX століття Південь України певною мірою став привабливий для іноземних переселенців. У цей час уряд Російської імперії намагавсяу тому числі освоювати регіон руками західноєвропейців. Не останнє місце у цьому процесі займали французи, які утворили тут потужний конгломерат управлінців, аграріїв, промисловців та інших фахівців. Вони не просто приїхали заробляти гроші на торгівлі або вирощуванні винограду, але й дали поштовх до розвитку окремих галузей економіки, якими сьогодні тут продовжують користуватися (суднобудівництво, виноградарство, вівчарство, тощо).

Буркусь: хто сторожив спокій дому Франка?

Це був не безпородний дворовий собака (хоча і в тім нічого лихого нема, навпаки, не виключено, що й таких тримали Франки, бо принаймні в певний час пес був у них не один, а справжній гуцульський вівчур, полонинський собака, чи, як іще називають, карпатська вівчарка

У секторі «проблем ідеологічної боротьби»: історики та «перебудова»

Нині це Інститут історії України, а тоді слова "Україна" в назві інституту не було. Навіть у цьому в СРСР вбачали небезпеку. Всі спілкувалися російською, лише в одному відділі, де вивчали козаччину, українською. А аспірант Діма Табачник (який потім двічі у Януковича був міністром), ідучи до курилки повз цей відділ, казав: "Цвірінькають там цією українською"

Бабин Яр: гібридні контексти Сергія Лозниці

Мабуть, головною зіркою антиукраїнського шабашу, влаштованого цього року Меморіальним центром Голокосту «Бабин Яр» на багатостраждальних кістках його жертв, став кінорежисер Сергій Лозниця зі своїм фільмом «Бабин Яр. Контекст».