Спецпроект

Справа про підпал "свободівцями" угорського пам'ятника на Закарпатті - в суді

У справі підпалу пам'ятника "На честь переходу угорських племен через Карпати" в Закарпатті - нові подробиці.

"Справа пішла в прокуратуру. Наразі чекаємо суду. Думаю, він почнеться десь через місяць, - повідомив "Україні Молодій" голова Закарпатської обласної організації ВО "Свобода" Олег Куцин. - Як далі просуватиметься справа, можна тільки припускати. Думаю, іншим хлопцям дадуть умовне покарання, а мене намагатимуться посадити".

Нагадаємо, минуло близько місяця з часу арешту голови обласної організації Всеукраїнського об'єднання "Свобода" Олега Куцина, його заступника Руслана Поливка та голови ужгородського міськкому Томаша Лелекача. Усіх трьох затримали, коли "свободівці" поверталися на авто зі Львова з партійної наради.

Чоловіків обвинуватили у підпалі пам'ятника угорцям, дві доби утримували під вартою за спротив міліції та зрештою висунули обвинувачення за ч. 2 ст. 296 Кримінального кодексу - "грубе порушення громадського порядку з мотивів явної неповаги до суспільства, що супроводжується особливою зухвалістю чи винятковим цинізмом, вчинене групою осіб, яка передбачає обмеження волі на строк до п'яти років або позбавлення волі на строк до чотирьох років".

За словами Куцина, він подав зустрічний судовий позов із вимогою... взагалі демонтувати пам'ятник. "ВО "Свобода" і надалі розцінює як явну неповагу до суспільства, крайній цинізм та зухвалість щодо української нації існування угорського імперського символу-монумента на Верецькому перевалі на місці масових розстрілів карпатських січовиків у 1939 році", - вважають у закарпатській організації "Свободи".

19 лютого близько 3-ої години ночі була здійснена спроба підпалити пам'ятний знак на честь переходу угорських племен через Карпати, розташований на Верецькому перевалі. Міліція затримала паліїв, один із яких дав свідчення про причетність до піротехнічного акту.

«Стежками предків»: українська Сяніччина

Цьогоріч у червні відбулася друга в своєму роді пошукова експедиція «Стежками предків», основна мета якої — фіксація культурної спадщини українців, які до середини ХХ століття жили на теренах сучасної південно-східної Польщі. Львів'яни, учасники експедиції, відвідали Сяніцький повіт, де за 7 днів зробили фото- та відеофіксацію близько 100 існуючих та неіснуючих сіл, щоб згодом сформувати популярний путівник для туристів та краєзнавців.

Чи здійснювала ОУН замах на Йозефа Геббельса?

У 2006 році в Україні вийшов доволі непогано зроблений десятисерійний документальний серіал Ігоря Кобріна «Собор на крові» про історію українського націоналістичного руху 1920-1940-х років. З нього можна отримати чимало цікавої інформації. Але навряд чи щось може зрівнятися за цікавістю з сенсаційною знахідкою творців серіалу: у червні 1934 році, здійснюючи вдалий атентат на міністра внутрішніх справ Польщі Броніслава Пєрацького, Організація українських націоналістів насправді мала на меті вбити... Йозефа Геббельса, який саме перебував 13-15 червня у Польщі з візитом!

Вбивства в Бабицях: авантюра з трагічним фіналом

Ввечері 2 липня 1951 року в школі чехословацького містечка Бабиці, де саме проходили партійні збори, пролунали постріли. Невелика група підпільців застрелила трьох функціонерів комуністичної партії. Постріли в школі стали кульмінацією історії, котра тягнулась декілька місяців і стала приводом для масового терору комуністичної партії проти місцевого населення.

Ніжин. Серпневі дні 1918-го

Влітку 1918 року на українсько-російському кордоні було неспокійно. На різних ділянках виникали локальні сутички. Більшовики намагались підривати Українську державу зсередини. У Чернігівській губернії одним із більшовицьких осередків стало село Жуківка