Спецпроект

Колишній голова Сумського архіву вимагає вибачень у "товариша Гінзбург"

Колишній голова Сумського державного архіву, член Спілки архівістів та Вченої ради Центру досліджень визвольного руху Геннадій Іванущенко вимагає від голови Державного комітету архівів України, колишнього нардепа (КПУ) Ольги Гінзбург спростувати неправдиві відомості про себе і своїх колег по Сумському держархіву.

Про це йдеться у відкритому листі Геннадія Іванущенка, який є в розпорядженні "Історичної Правди".

"На прес-конференції в Сумській ОДА 10.03.2011 р. Ольга Петрівна заявила наступне: "Пропало 648 дел, они так и не найдены. В архиве нет ни ремонта, ни сигнализации, ни охраны", - йдеться в листі. - Почну з того, що ні я, ні мої колеги не бачили і не бачим потреби шукати ті міфічні 648 одиниць зберігання, бо в Державному архіві Сумської області СПРАВ, ЯКІ ЗНАХОДЯТЬСЯ У РОЗШУКУ - 49. ... товариш Гінзбург проявляє "творчість" і приписує ще 600, щоб страшніше..."

За словами Іванущенка, згадані 49 відсутніх справ не були передані Україні у 1991 році разом з партархівом КПУ. "Тож хай т. Гінзбург краще запитає у своїх однопартійців - куди вони поділи 49 справ, замітаючи сліди 70-літнього злочинного правління?", - питає автор відкритого листа.

Також Геннадій Іванущенко повідомляє (з номерами і датами відповідних документів та актів) про виконані капітальні і не тільки ремонти Сумського архіву, встановлення і обслуговування пожежних і охоронних сигналізацій, санітарного стану тощо. Деякі з цих документів мають підпис голови Держкомархівів Ольги Гінзбург.

"Перехід на фізичну позавідомчу охорону зі скороченням 9 сторожів і перетворенням їх посад на архівістів завжди розглядався нами ТІЛЬКИ шляхом  виділення додаткових 300-400 тис. грн. на послуги через бюджетний запит. Скорочувати штатних сторожів, сподіваючись винятково на Стабфонд (якого з 01.01 може і не бути) вважав і вважаю авантюрою. Тоді мою думку поділяла і Ольга Петрівна...", - йдеться в листі.

Колишній голова Сумського архіву висловлює обурення "тим, що заручниками і жертвами чиновницького цинізму стали архівісти - люди, які за свою працю і старанність мають "щастя" чути таку "подяку" від вищого керівництва служби" і стверджує, що висловлювання Гінзбург "є цілеспрямованою брехнею, спрямованою на дискредитацію здобутків архівістів Сумщини та ображають їх професійну гідність".

"Вимагаю від О.П. Гінзбург публічного вибачення перед трудовим колективом Державного архіву Сумської області за наклеп, підрив ділової репутації та зневагу до багаторічної роботи працівників", - йдеться в листі.

Нагадаємо, що у грудні минулого року Геннадія Іванущенка було звільнено з посади директора Державного архіву Сумської області. За його головування Сумський архів став єдиним, який повністю оцифрував усі наявні (57 тисяч) актові записи про смерть людей від Голодомору 1932-1933 років на території області.

Звільнення відбулося після "службового розслідування", ініційованого Сумською обласною державною адміністрацією на чолі з Юрієм Чмирем. Саме звільнення здійснено із порушеннями вимог законодавства, вважають у Центрі дослідження визвольного руху. Чмир і Гінзбург заперечували політичні підстави звільнення.

 

Про Невідомого Солдата

Є вислів "війна закінчиться тоді, коли буде похований останній солдат". Він далекий від реальності. Насправді жодна війна не закінчена. Тому могила невідомому солдату - це важливий символ, адже це пам'ятник усім - і тим, хто поки що невідомий, і тим, кого ми ніколи не знатимемо по імені.

Пам’яті Ольги Стокотельної: "Нехай назавжди твоє добре ім’я буде між людьми"

В історії українського Руху опору 70-80 років ХХ століття особливе місце належить Ользі та Павлові Стокотельним – особам, які були відданими ідеалам вільної та незалежної України й поєднали своє життя з відомими дисидентами, правозахисниками Надією Світличною та Миколою Горбалем. У квітні цього року Ользі та Павлові мало б виповнитися 162… Саме так двійнята Стокотельні рахували свої роки. Та не судилась. 20 грудня 2023 року Ольга покинула цей світ. Цьогоріч Павло вперше за 81 рік буде свій день народження зустрічати сам.

Як співробітники КГБ намагалися зробити з Івана Багряного «червоного»

У 1950–1960-х роках органи МГБ/КГБ СССР намагалися схилити до співпраці, відмови від антирадянської діяльності й повернення до Радянського Союзу діячів культури, науки і літератури, які опинилися в еміграції. А в разі невдачі розробляли заходи з їх компрометації і навіть ліквідації. Одним із об'єктів такої оперативної розробки був відомий політичний діяч і письменник Іван Багряний.

"Звичайний фашизм": розбір тез про "священную войну" Росії проти України та Заходу

Один із важливих етапів у формуванні російської квазірелігійної доктрини "русского мира", яка за задумом має стати офіційною державною та релігійною ідеологією путінської Росії, відбувся 27 березня 2024 року. У цей день сталася знакова подія – у Залі церковних соборів Храму Христа Спасителя у Москві під головуванням Московського патріарха Кирила було офіційно затверджено "Наказ XXV Всесвітнього російського народного собору", який отримав назву "Настоящее и будущее Русского мира".