Спецпроект

Колишній голова Сумського архіву вимагає вибачень у "товариша Гінзбург"

Колишній голова Сумського державного архіву, член Спілки архівістів та Вченої ради Центру досліджень визвольного руху Геннадій Іванущенко вимагає від голови Державного комітету архівів України, колишнього нардепа (КПУ) Ольги Гінзбург спростувати неправдиві відомості про себе і своїх колег по Сумському держархіву.

Про це йдеться у відкритому листі Геннадія Іванущенка, який є в розпорядженні "Історичної Правди".

"На прес-конференції в Сумській ОДА 10.03.2011 р. Ольга Петрівна заявила наступне: "Пропало 648 дел, они так и не найдены. В архиве нет ни ремонта, ни сигнализации, ни охраны", - йдеться в листі. - Почну з того, що ні я, ні мої колеги не бачили і не бачим потреби шукати ті міфічні 648 одиниць зберігання, бо в Державному архіві Сумської області СПРАВ, ЯКІ ЗНАХОДЯТЬСЯ У РОЗШУКУ - 49. ... товариш Гінзбург проявляє "творчість" і приписує ще 600, щоб страшніше..."

За словами Іванущенка, згадані 49 відсутніх справ не були передані Україні у 1991 році разом з партархівом КПУ. "Тож хай т. Гінзбург краще запитає у своїх однопартійців - куди вони поділи 49 справ, замітаючи сліди 70-літнього злочинного правління?", - питає автор відкритого листа.

Також Геннадій Іванущенко повідомляє (з номерами і датами відповідних документів та актів) про виконані капітальні і не тільки ремонти Сумського архіву, встановлення і обслуговування пожежних і охоронних сигналізацій, санітарного стану тощо. Деякі з цих документів мають підпис голови Держкомархівів Ольги Гінзбург.

"Перехід на фізичну позавідомчу охорону зі скороченням 9 сторожів і перетворенням їх посад на архівістів завжди розглядався нами ТІЛЬКИ шляхом  виділення додаткових 300-400 тис. грн. на послуги через бюджетний запит. Скорочувати штатних сторожів, сподіваючись винятково на Стабфонд (якого з 01.01 може і не бути) вважав і вважаю авантюрою. Тоді мою думку поділяла і Ольга Петрівна...", - йдеться в листі.

Колишній голова Сумського архіву висловлює обурення "тим, що заручниками і жертвами чиновницького цинізму стали архівісти - люди, які за свою працю і старанність мають "щастя" чути таку "подяку" від вищого керівництва служби" і стверджує, що висловлювання Гінзбург "є цілеспрямованою брехнею, спрямованою на дискредитацію здобутків архівістів Сумщини та ображають їх професійну гідність".

"Вимагаю від О.П. Гінзбург публічного вибачення перед трудовим колективом Державного архіву Сумської області за наклеп, підрив ділової репутації та зневагу до багаторічної роботи працівників", - йдеться в листі.

Нагадаємо, що у грудні минулого року Геннадія Іванущенка було звільнено з посади директора Державного архіву Сумської області. За його головування Сумський архів став єдиним, який повністю оцифрував усі наявні (57 тисяч) актові записи про смерть людей від Голодомору 1932-1933 років на території області.

Звільнення відбулося після "службового розслідування", ініційованого Сумською обласною державною адміністрацією на чолі з Юрієм Чмирем. Саме звільнення здійснено із порушеннями вимог законодавства, вважають у Центрі дослідження визвольного руху. Чмир і Гінзбург заперечували політичні підстави звільнення.

 

Як Роман Шухевич-"Щука" тричі березневу Тису перепливав

Роман Шухевич був чудовим плавцем, чемпіоном українських національних змагань з плавання. У нього була цивільна мрія – до 40-річчя переплести протоку Ла-Манш. Готувався, тренувався, багато плавав. Але на практиці – довелось боротись з окупантами й тричі долати Тису. Не для того, щоб втекти від відповідальності. А для того, щоб виконати свій обов'язок вояка, борця за незалежну й соборну Україну.

Яким був радянський лад? Судження історика

Деякі експерти пов'язують оптимістичні для нас перспективи в російсько-українській війні з відходом Владіміра Путіна від влади. Однак він є надто пересічною фігурою, яка не заслуговує сполученого з нею терміну "путінізм". Ми повинні усвідомити самі і переконати союзників у тому, що Російська Федерація являє собою екзистенційну загрозу для всіх народів, які потрапили в орбіту Кремля. Конкретна фігура очільника російських панівних кіл – справа другорядна. Ця країна готова порушувати встановлений світопорядок за будь-яких умов.

Вийти на слід Романа Шухевича. Невдала спроба МГБ

Планів і операцій МГБ із розшуку Романа Шухевича було багато. Але всі вони не мали успіху. І лише 5 березня 1950 року чекісти змогли вистежити його у селі Білогорща поблизу Львова. Того разу йому не вдалося вирватися з оточення. Довелося прийняти останній нерівний бій, в якому Головнокомандувач УПА загинув. Водночас працівники МГБ могли б встановити його місце переховування ще роком-півтора раніше. Але не все пішло так, як вони задумали.

"Троянські вісті". Український Мюнхгаузен та інші помічники більшовицьких людоловів

Як і кого з українських діячів більшовики використовували для спецоперацій на Заході.