Спецпроект

Чверть молодих українців незадоволена перебудовою Горбачова

Позитивну роль реформ Горбачова відзначили 19,2% опитаних українців (найбільше - у віковій категорії 40-49 років (24%), найнижче - у категорії 18-29 років і 70 років і старше - 17,7% і 14,4% відповідно).

Такі дані проведеного в лютому опитування щодо ставлення українців до горбачовської "перебудови" надав "Дзеркалу Тижня" Київський міжнародний інститут соціології.

При цьому "незначну роль" горбачовські реформи зіграли для 8,5% опитаних, а "негативну" - для 51,3% (у тому числі для 24,9% молоді 18-29 років). Відповіли, що не знають, що таке перебудова, 5,2% респондентів.

Більше половини (54,3%) опитаних відзначили, що до перебудови їм жилося краще, ніж зараз. У цілому гірше, ніж зараз, до 1985 року жили 15,1% українців (серед них у віці 18-29 років - 11,5%, 30-39 років - 17,1%).

 Результати подібного опитування, проведеного у Росії, дивіться тут

 
Питання "Що б відбувалося у країні, якби в 1985 році не почалася перебудова?" (у відсотковому співвідношенні) дало відчути досить масову для респондентів "ностальгію за ненастанним".

33,8% опитаних вважають, що без перебудови "вдалося б уникнути потрясінь, збереги єдину велику країну", 22,7% - що "життя, хай і повільно, але ставало би кращим", 15% - що "нічого б особливого не сталося, збереглися б ті самі порядки, які існували за Брєжнєва", 14,9% - що "наростання соціальних і міжнаціональних протиріч усе одно призвели би до загальної кризи краху" і 19% не змогли відповісти.

Текст про те, що Горбачов урятував СРСР від кривавої агонії, читайте тут  

Микола Руденко: "Ми стали першою групою, яка відкинула методи підпільної боротьби та виступила на повний голос"

9 листопада 2026-го відзначаємо 50-ту річницю з дня заснування Української Гельсінської групи сприяння виконанню Гельсінських угод – першої правозахисної організації в радянській Україні, яка відіграла історичну роль у боротьбі за права людини та незалежність нашої держави. Поява такої спільноти в умовах жорсткого придушення державою будь-яких проявів інакодумства стала можливою завдяки підписанню керівництвом СРСР Заключного акта Гельсінської наради з питань безпеки та співробітництва в Європі. Радянський Союз пішов на цей крок в обмін на міжнародне визнання своїх післявоєнних кордонів.

«Він весь час мене розпитував, коли десь побачить ґрати, то питав: "Мамо, це тюрма?"» До 90-річчя незламної Надії Світличної

1972-го Надія Світлична працювала у бібліотеці Київського холодокомбінату, а про її відсутність на робочому місці сповіщала картка на дверях: "Викликали на допит у КГБ". На допитах Світлична трималась безкомпромісно, а коли слідчий намагався вплинути, маніпулюючи материнськими почуттями (синові Яремі виповнилось лише 2 роки), домагаючись, щоб визнала: твори, які вилучили – антирадянські, Надія Світлична відповідала твердо: "Прошу припинити цю торгівлю і ведіть у камеру, якщо арештували".

Перший з українців у США, який став професором університету і доктором філософії

У списку "українських антирадянських діячів в Америці", складеному органами одпу срср у 1929 році, під номером 24 значиться Олександр Неприцький-Грановський. На той час він був першим із українців у США, хто здобув ступінь доктора філософії в галузі біологічних наук і звання професора американського університету. Таких, як він – успішних, авторитетних, перспективних діячів, – чекісти ставили на оперативний облік, збирали на них досьє і з урахуванням отриманої інформації приймали рішення, що з ними робити далі.

Голодомор у житті та творчості художника Михайла Дмитренка

Михайло Дмитренко пережив Голодомор і одним із перших відобразив у творчості цей катастрофічний для українців досвід – результат злочину комуністичного режиму з центром у Москві. Найвідомішим твором Дмитренка на тему української трагедії у 1932–1933 рр. є картина "1933", написана в 1963-му до 30-х роковин Голодомору.