Спецпроект

Чверть молодих українців незадоволена перебудовою Горбачова

Позитивну роль реформ Горбачова відзначили 19,2% опитаних українців (найбільше - у віковій категорії 40-49 років (24%), найнижче - у категорії 18-29 років і 70 років і старше - 17,7% і 14,4% відповідно).

Такі дані проведеного в лютому опитування щодо ставлення українців до горбачовської "перебудови" надав "Дзеркалу Тижня" Київський міжнародний інститут соціології.

При цьому "незначну роль" горбачовські реформи зіграли для 8,5% опитаних, а "негативну" - для 51,3% (у тому числі для 24,9% молоді 18-29 років). Відповіли, що не знають, що таке перебудова, 5,2% респондентів.

Більше половини (54,3%) опитаних відзначили, що до перебудови їм жилося краще, ніж зараз. У цілому гірше, ніж зараз, до 1985 року жили 15,1% українців (серед них у віці 18-29 років - 11,5%, 30-39 років - 17,1%).

 Результати подібного опитування, проведеного у Росії, дивіться тут

 
Питання "Що б відбувалося у країні, якби в 1985 році не почалася перебудова?" (у відсотковому співвідношенні) дало відчути досить масову для респондентів "ностальгію за ненастанним".

33,8% опитаних вважають, що без перебудови "вдалося б уникнути потрясінь, збереги єдину велику країну", 22,7% - що "життя, хай і повільно, але ставало би кращим", 15% - що "нічого б особливого не сталося, збереглися б ті самі порядки, які існували за Брєжнєва", 14,9% - що "наростання соціальних і міжнаціональних протиріч усе одно призвели би до загальної кризи краху" і 19% не змогли відповісти.

Текст про те, що Горбачов урятував СРСР від кривавої агонії, читайте тут  

Маріан Ґолемб’євський "Стер" – речник польсько-українського порозуміння

Маріан Ґолемб’євський – закинутий парашутом з Англії офіцер Армії Крайової / Делегатури Збройних Сил, член поаківської організації "Воля і Незалежність" (WiN), довголітній політичний в’язень та опозиційний активіст, пов’язаний з "Рухом" та ROPCiO. Його життєва історія під час та одразу після Другої світової війни міцно вписалася у складні польсько-українські відносини.

Корсунь. Фрагмент із книжки "Невиграна війна" Івана Гаврилюка

Жовті Води, Корсунь, Пилявці, Збараж, Зборів — ці назви глибоко вкоренилися в національну пам’ять як символи козацької військової слави. Однак за блиском цих звитяг ховається парадокс: переможний поступ війська Хмельницького затьмарила прикра поразка під Берестечком, а воєнні успіхи так і не стали тривкими політичними здобутками. Чому ж так трапилось? Відповідь на це запитання історик Іван Гаврилюк шукав не загалом у Хмельничинні, а у воєнному мистецтві очільників Козацької революції.

Від Золотої Слободи до Арлінгтонського національного кладовища. Юрко Коцай - перший олімпійський чемпіон українського походження

У світову історію плавання він увійшов як George Harold Kojac – дворазовий олімпійський чемпіон, рекордсмен світу, лікар і полковник Військово-повітряних сил США. Проте за американізованим прізвищем Kojac стояла українська родина Коцаїв із невеликого подільського села Золота Слобода. Історія цієї родини пояснює не лише спортивні успіхи Юрка Коцая, а й життєві принципи, які визначили весь його подальший шлях.

Юрій Бойко-Блохін і його сповнений випробувань шлях до утвердження української нації

Матеріали оперативної розробки за кордоном видатного українського вченого, громадсько-політичного діяча й теоретика українського націоналізму Юрія Бойка-Блохіна дають змогу зрозуміти, чому органи мдб / кдб срср так прискіпливо займалися саме науковцями – істориками, мовознавцями, літературознавцями, археологами. Їхні дослідження витоків української нації, державності, мови, культури неабияк ставали на заваді імперським планам кремлівського керівництва, яке переписувало історію на свій лад.