Спецпроект

Услід за Одесою і Житомиром червоний прапор підняв Севастополь

5 березня 2011 на сесії Севастопольської міської ради депутати одноголосно проголосували за рішення "Про використання копії Прапора Перемоги..."

Про це повідомляє офіційний сайт Компартії України.

"Минулого року, незважаючи на 65-річчя Великої Перемоги, фракціям КПУ тільки в двох з чотирьох районних рад Севастополя вдалося прийняти це рішення - тоді комуністи зіткнулися із затятим опором "біло-блакитної" більшості, - йдеться у повідомленні. - Цього року "регіоналам" вистачило розуму підтримати таке важливе для жителів міста рішення".

В рішенні міської ради сказано: "Під час урочистих заходів, присвячених Дню Перемоги та Дню визволення міста Севастополя, що проводяться в місті-герої Севастополі ... використовуються копії Прапора Перемоги. ... Копії Прапора Перемоги в обов'язковому порядку вивішуються на флагштоках будівель органів місцевого самоврядування та виконавчої влади, поряд з Державним прапором України та прапором міста-героя Севастополя".

Нагадаємо, що копії прапору Перемоги на 9 травня вирішили вивішувати міська влада Одеси і обласна влада Житомирщини.

Прапор Перемоги - штурмовий прапор 150-ї ордена Кутузова II ступеня Ідрицької стрілецької дивізії, здійнятий 1 травня 1945 року над будівлею Рейхстагу в Берліні (Німеччина) радянськими військовими.

Нагадаємо, що 6 травня 2005 року президент України Віктор Ющенко присвоїв лейтенанту-українцю Олексію Бересту "за бойову відвагу у війні 1941-1945 років, особисту мужність і героїзм, виявлені в Берлінській операції та встановленні Прапора Перемоги над рейхстагом" звання Героя України.

Прапор Перемоги на Хрещатику

Згідно з законодавством РФ, прапор Перемоги - це виготовлений у воєнно-польових умовах імпровізований Державний прапор СРСР, який являє собою прикріплене до ратища одношарове прямокутне червоне полотнище розміром 82 см на 188 см, на лицьовому боці якого вгорі біля ратища зображені срібні п'ятикутна зірка, серп і молот, на іншій частині полотнища додано напис.

Гомельська офіцерська сотня: союзник чи ворог української держави?

1 березня 1918 року Гомель зайняли німецькі війська відповідно до Берестейського договору, а через кілька днів він був переданий разом з повітом до Української Народної Республіки. За тиждень до вступу німців Гомельський революційний комітет та Поліський комітет РКП(б) терміново евакуювались на схід.

Бандера і спорт: вболівав за «Мюнхен-1860», грав у баскетбол, обожнював лижі

Про життя Степана Бандери відомо чимало – що про український період і діяльність тут, що про польське та німецьке ув’язнення та життя в еміграції. Одна з частин біографії провідника, яка не має належного дослідження й бодай однієї цільної статті, – зацікавлення Бандерою спортом. Більшість історій вже обросла легендами та міфами. Що не дивно, коли мова йде про таку постать.

Як наші Казань брали. Українське військо в Татарстані

«Скоро всіх набралося до 3000 добре озброєних українців, при 3-х гарматах, які притягли українці гарматники другого запасового дивізіону… Коли всі зібралися коло штабу округи, то пред'явили кацапам ультиматум, що, як через півгодини не випустять заарештованих українців, то розіб'ють все місто. Кацапи, налякані відвагою українців, зараз звільнили голову й представників»

Як працює «Історична правда з Вахтангом Кіпіані»

Володимир Молодій працював у «Історичній правді» журналістом і сценаристом з 2015 по 2019 рік, а програма існує вже понад сім років. Для MediaLab він поговорив із Вахтангом Кіпіані та командою про появу програми, зміну форматів, напрацювання підходів до роботи з історичними сюжетами, пошук локацій, реквізиту та акторів для зйомок. Всі ці завдання можна вирішити маючи мотивацію та розуміння місії проєкту.