Спецпроект

Митники назбирали достатньо цінностей, щоб передати їх у музеї

Чернігівські митники вперше цього року передали конфісковані історичні та культурні цінності до українських музеїв та бібліотек.

Старовинні монети, банкноти, нагороди, друковані видання, поштові марки, побутові речі - віднині усі ці речі стануть експонатами українських музеїв та бібліотек, повідомляє прес-центр Державної митної служби України.

Співробітники Чернігівської митниці вперше цього року передали до музейних закладів і бібліотеки затримані на кордоні при спробах незаконного вивезення за межі України та конфісковані на користь держави історико-культурні цінності.   

Представники Чернігівської обласної універсальної наукової бібліотеки ім. В.Г. Короленка отримали двадцять старовинних видань XIX - початку XX століття, що мають історико-культурну цінність. Це твори класиків літератури: Достоєвського, Жуковського, Шиллера, Гайне, історичні й енциклопедичні видання, а також словники.

До Чернігівського історичного музею ім. В.В. Тарновського передано сорок сім предметів, що мають історичну цінність. Серед них - орден Трудового Червоного прапора, дві медалі "За відвагу", монети часів СРСР (першої половини 20 століття) та металевий ґудзик нижніх чинів ВМФ часів Російської імперії.

Вперше співробітники митниці передадуть медалі та ордени часів СРСР до Броварського краєзнавчого музею. А старовинні дерев'яні та глиняні предмети народного побуту отримає Музей народної архітектури та побуту України.

Ці предмети були виготовлені на Чернігівщині на межі ХІХ і ХХ століть і використовувались у домашньому господарстві. Згідно з експертизою, предмети мають етнографічну та історико-культурну цінність.

Фото Держмитслужби

Представники Національного музею історії України та Національного музею літератури завітали до Чернігівської митниці минулого тижня та повезли до національних музеїв дві колекції поштових марок (загалом 159 штук) різних країн світу періоду 1942-1980 років, латунний самовар 1896 року та 39 металевих підстаканників, один з яких вироблений зі срібла, а також 12 томів творів М.В. Гоголя, виданих у 1896-1900 роках.

Роман Шухевич. Останній звіт Головнокомандувача УПА

В архіві Служби зовнішньої розвідки України знайдено рукописний варіант останнього звіту Головного командира УПА Романа Шухевича. Аналіз цього звіту та інших розсекречених документів НКВД/МГБ УРСР засвідчує, що Головнокомандувач повстанців не мав жодних ілюзій з приводу того, як має постати вільна і незалежна Україна, а саме – силою зброї у запеклій боротьбі з московитами.

Життя з тавром "Молодої гвардії": доля українки, якій відвели роль зрадниці в ідеологічному романі

"Я хочу, щоб ми були разом на небесах", – сказав у концтаборі хлопець дівчині. Їх повінчав католицький священик Антон Куява. Це сталося під час повстання політичних в'язнів у Кенгірі в ГУЛАГу. Щастя бути разом у закоханих тривало менше двох місяців, а точніше – 42 дні. Однак любов не терпить обмежень, і на війну їй байдуже – вона творить диво народження нового життя й апріорі перемагає. У Києві живе витвір їхньої любові – донька Олена Бондаренко.

Чорний понеділок Корюківки

1-2 березня 1943 року чернігівська Корюківка пережила моторошні години знищення: кілька тисяч дітей, жінок, стариків без суду і слідства були методично розстріляні-спалені. Люди до останньої фатальної миті не вірили, що будуть покарані у такий жахливий спосіб за чиїсь дії, вони казали губителям : "Паночки, ми нічого поганого вам не зробили, це якась помилка..." І падали на землю, як снопи, скошені кулями.

Василю Листовничому – 150 років. Доля архітектора та його нащадків

Інженер та архітектор Василь Листовничий встиг попрацювати на уряд УНР – обіймав посаду будівничого Комісаріату в справах Київської шкільної округи. А ще був self-made man, який сам себе зробив і сам заробив на знамениту садибу у Києві на Андріївському, 13. І головне – виховав чудових нащадків. Він загинув від рук більшовиків у 1919-му. Ані точна дата, ані обставини його смерті достеменно невідомі.