Спецпроект

Митники назбирали достатньо цінностей, щоб передати їх у музеї

Чернігівські митники вперше цього року передали конфісковані історичні та культурні цінності до українських музеїв та бібліотек.

Старовинні монети, банкноти, нагороди, друковані видання, поштові марки, побутові речі - віднині усі ці речі стануть експонатами українських музеїв та бібліотек, повідомляє прес-центр Державної митної служби України.

Співробітники Чернігівської митниці вперше цього року передали до музейних закладів і бібліотеки затримані на кордоні при спробах незаконного вивезення за межі України та конфісковані на користь держави історико-культурні цінності.   

Представники Чернігівської обласної універсальної наукової бібліотеки ім. В.Г. Короленка отримали двадцять старовинних видань XIX - початку XX століття, що мають історико-культурну цінність. Це твори класиків літератури: Достоєвського, Жуковського, Шиллера, Гайне, історичні й енциклопедичні видання, а також словники.

До Чернігівського історичного музею ім. В.В. Тарновського передано сорок сім предметів, що мають історичну цінність. Серед них - орден Трудового Червоного прапора, дві медалі "За відвагу", монети часів СРСР (першої половини 20 століття) та металевий ґудзик нижніх чинів ВМФ часів Російської імперії.

Вперше співробітники митниці передадуть медалі та ордени часів СРСР до Броварського краєзнавчого музею. А старовинні дерев'яні та глиняні предмети народного побуту отримає Музей народної архітектури та побуту України.

Ці предмети були виготовлені на Чернігівщині на межі ХІХ і ХХ століть і використовувались у домашньому господарстві. Згідно з експертизою, предмети мають етнографічну та історико-культурну цінність.

Фото Держмитслужби

Представники Національного музею історії України та Національного музею літератури завітали до Чернігівської митниці минулого тижня та повезли до національних музеїв дві колекції поштових марок (загалом 159 штук) різних країн світу періоду 1942-1980 років, латунний самовар 1896 року та 39 металевих підстаканників, один з яких вироблений зі срібла, а також 12 томів творів М.В. Гоголя, виданих у 1896-1900 роках.

Про поховання гетьмана Петра Конашевича-Сагайдачного та перспективи його пошуків

Зібрання в одному місці поховань національних героїв – ефективний спосіб підтримки національної ідентичності та пам'яті народу. Зараз активно йде створення подібного пантеону героїв України. У зв'язку із цим у суспільстві почалися обговорення та пошуки могил звитяжних предків, яких варто перепоховати в поважному місці. Однією з таких особистостей безумовно є гетьман Петро Конашевич-Сагайдачний. Це одразу розбурхало розслідування стосовно місця його поховання.

Убивство Степана Бандери. Таємна місія агента кдб "Люкса"

Одразу після вбивства 15 жовтня 1959 року в Мюнхені Степана Бандери органи кдб срср розгорнули масштабну кампанію з дезінформації світової громадськості про обставини цього гучного злочину, його замовників і виконавців. Одним із тих, кого на всіх етапах цієї спецоперації залучали до стеження за лідером ОУН, створення умов для його ліквідації та відвернення уваги від справжнього вбивці, був агент на псевдо "Люкс", завербований ще у 1932 році.

Китаїв: за 10 кілометрів від Хрещатика дивом збереглося місто часів Русі

На півдні Києва збереглося місто часів князя Володимира: майже 400 курганів, пів кілометра валів, головний в'їзд, давні дороги і велике поселення, де тисячу років тому вирувало життя. Це - Китаїв, пам’ятка археології національного значення. У центрі Києва оборонні вали давньоруського міста майже повністю поглинула забудова. А всього за десять кілометрів від Хрещатика їх досі можна побачити. Це місце пережило князів, монгольську навалу, імперії, революції та радянську владу. Але чи переживе Китаїв сучасний Київ?

Сусід із сьомої квартири. Справа киянина Венедикта Баранова: як бідність, страх і буденний антисемітизм робили катів зі "звичайних радянських людей"

На початку жовтня 1941-го до будинку №30 на Межигірській вулиці під'їхала підвода. Поліцай із нагайкою запитав, "де тут живуть жиди". Баранов, який стояв біля воріт, одразу повів його на п'ятий поверх, до квартири номер 17. Там залишалася хвора паралізована жінка-єврейка Рахіль Самойовська. Баранов зніс стару з п'ятого поверху і кинув на підводу. У цей час його дружина Анна стягнула з її ніг фетрові боти. Підвода рушила в бік Верхнього і Нижнього Валів.