Спецпроект

"Ганьби" у вигляді червоного прапора на Галичині не буде - депутат облради

Обласні ради західних областей України не будуть ухвалювати рішення про підйом на 9 травня червоного прапора Перемоги.

Про це Радіо Свобода повідомив голова фракції БЮТ в Івано-Франківській обласній раді Юрій Романюк.

"Не треба знову розділяти Україну на Західну і Східну по релігії, по мові, по Бандері, тепер по червоних прапорах! - наголосив Романюк.

За словами депутата, він звернувся з офіційним зверненням до голови обласної ради Олександра Сича з проханням "негайно скликати позачергову сесію обласної ради у випадку, якщо Верховна Рада ухвалить цей закон - щоб не допустити такої ганьби на території Галичини і Прикарпаття зокрема".

Нагадаємо, що у Верховній Раді групою депутатів на чолі з комуністом Петром Цибенком зареєстровано законопроект "Про увічнення Перемоги у Великій Вітчизняній війні 1941-1945 років".

У проекті йдеться про те, що однією з форм ушанування розгрому фашистської Німеччини має стати "офіційний підйом у День Перемоги копій Прапора Перемоги на будинках (щоглах, флагштоках) поряд із Державним прапором [України]".

Як виглядає Прапор Перемоги (ФОТО)

Рішення про підйом копій прапора Перемоги 9 травня на державних установах уже прийняли міські ради Одеси і Севастополя і обласна рада Житомирщини.

"Остаточне розв’язання". Уривок із книги Тімоті Снайдера "Криваві землі. Європа між Гітлером і Сталіним"

Наприкінці серпня у колаборації видавництв "Човен" та "Локальна історія" вийде друком українською книжка-бестселер американського історика Тімоті Снайдера "Криваві землі. Європа між Гітлером і Сталіним" – досконала деконструкція природи двох споріднених тоталітарних режимів: нацистської Німеччини та сталінського СРСР, трансформованого в сучасну фашистську росію.

Замостя-1920: як українці та поляки разом рятували Європу від росіян

Події 1920 року, коли українські та польські війська пліч-о-пліч зупинили більшовицьку навалу біля Замостя, стали яскравим прикладом успішної спільної боротьби двох народів за свободу і незалежність. У центрі цих подій постає постать генерала Марка Безручка — українського командира, який довів, що відданість Батьківщині та військовий талант можуть змінювати хід історії. Шоста Січова стрілецька дивізія Армії УНР під командуванням Марка Безручка зірвала плани червоних прорватися в Польщу та понести "світову революцію" до Європи

«Зараз формується "жива пам’ять"», - Роза Тапанова

Інтерв’ю з генеральною директоркою Національного історико-меморіального заповідника «Бабин Яр» Розою Тапановою для Музею «Голоси Мирних» Фонду Ріната Ахметова.

Як звільняли Харків у серпні 1943-го

Німці атакували на світанку 29 серпня 1943-го позиції 69-ї армії. До вечора стало очевидно, що це відволікаючий маневр для забезпечення відступу військ із Харкова та його передмість. Вже до вечора цього дня, не зустрічаючи значного опору, були звільнені Люботин, Гіївка, Березове, Південний, Пісочин, Нова Баварія, станція Основа, Високий. Саме цей день і треба вважати датою визволення Харкова.