Спецпроект

Дослідник Волинської трагедії увійшов до Ради Інституту національної пам'яті

Дослідник Волинської трагедії Гжегож Мотика увійшов до Ради Інституту національної пам'яті Польщі.

Про це повідомляє "Ґазета виборча".

Історики Гжегож Мотика і Болеслав Орловський були обрані Сенатом Республіки Польща до складу ради, яка має очолити Інститут національної пам'яті Польщі.

Рада польського ІНП формується на підставі нового закону і має замінити собою колегію ІНП, яка складалася з 11 осіб. Рада буде меншою і складатиметься з 9 осіб.

П'ятірку інших членів Ради незабаром має обрати Сейм - нижня палата польського парламенту. Кандидатами є історики Анджей Хойновський, Антоні Дудек, Пйотр Франашек, Анджей Фрішке, Анджей Пачковський, Даріуш Столя, Влодзімєж Сулєя, Тадеуш Вольша і Станіслав Жерко.

Решту членів ради має призначити президент Броніслав Коморовський з чотирьох кандидатів, представлених йому Національною радою судочинства. Медіа стверджують, що Комаровський вже визначився із кандидатурами і назвав ім'я прокурора ІНП Антоні Кура і судді Вищого суду у відставці Анджея Василевського.

Рада покликана визначитися із кандидатурою Голови Інституту національної пам'яті Польщі.

Януш Куртика, попередній голова ІНП Польщі, загинув 10 квітня 2010 року у катастрофі президентського Ту-154 у Смоленську.

Нового голову має затвердити Сейм за згодою Сенату. Польські медіа вважають фаворитами шефів відділів ІНП у Варшаві і Кракові, тобто Єжи Ейслєра та Марека Лясоту відповідно.

Довідка ІП: Гжегож Мотика, нар. 1967 р., професор Польської Академії наук. Спеціалізується на українській тематиці та є прихильником польсько-українського єднання. Є автором кількох книжок:

"Пани і резуни. Співпраця АК і УПА у 1945-47" у співавторстві із Рафалом Внуком, 1997; "Так було у Бещадах. Польсько-українська боротьба в Польщі 1943-48", 1998; "Антипольська акція ОУН-УПА 1943-1944. Факти та інтерпретації" (під редакцією), 2002; "Служби безпеки Польщі і Чехословакії проти українців 1945-1989" (редакція і співавторство), 2005, "Українська партизанка 1942-1960", 2006; "Довкола "Заграв у Бескидах", 2009.

Перший Всеукраїнський Собор УАПЦ, 5-6 червня 1990 р.

Як установа божественна, Церква незмінно і недвозначно виявляє свою сутність у соборній свідомості своїх членів, натхнених Святим Духом. «Бо зволилося Духові Святому і нам» - так владно висловлює перший Апостольський Собор в Єрусалимі свою постанову.

Пам’ять про війну: дискурс демократії та дискурс тоталітаризму

Сьогодні неспокутуваний злочин комунізму повертається примарою нового світового конфлікту. Тому конфлікт історичних пам'ятей має не лише політико-ідеологічну, а перед усім, етичну природу і пов'язаний із нерозкаяністю за злочини комунізму. Отож, хай із сьогоднішнім ювілейним ушануванням жертв Другої світової війни прийде до нас усвідомлення що тоталітарне будяччя проросло на нашому полі не випадково. У Ялті 1945-го знесилене людство залишило ті зерна. Наше завдання сьогодні те будяччя виполоти.

ГУЛАГівська «одіссея» Патріарха Володимира

18 липня 1995 року спецпризначенці підрозділу «Беркут» битимуть кийками священників та мирян під стінами Софії Київської. Такою буде реакції української влади на бажання поховати у стінах храму українського православного Патріарха Володимира – Василя Романюка. В’ячеслав Чорновіл тоді викрикуватиме, що це “кінець незалежної України…”. «Беркут» і далі робитиме свою справу. Патріарха так і не поховають у храмі, а лише перед його стінами. Ці події ввійдуть в історію, як «чорний вівторок». Та передуватиме їм не менш напружене та сповнене боротьби життя. Історія «одіссеї» Патріарха Володимира концтаборами та тюрмами ГУЛАГу.

Спільний біль. Спільна історія. Дискусія до Дня пам’яті жертв геноциду кримськотатарського народу

Щороку 18 травня в Україні відзначається День пам'яті жертв геноциду кримськотатарського народу – згадуються події 1944 року, коли радянський тоталітарний режим насильницьки виселив людей із їхніх рідних земель. Цей день офіційно започаткований тільки 2015 року, а історія та традиції кримських татар досі залишаються загадкою для багатьох українців.