Спецпроект

Проігнорованому Януковичем автору "Чорного ворона" збиратимуть альтернативну премію

Відомий письменник Юрій Андрухович пропонує всім небайдужим українцям "взути владу", зібравши 280 тисяч гривень для автора історичного роману "Чорний ворон" Василя Шкляра.

Літератор в інтерв'ю сайту "Буквоїд" сказав: "Ця ситуація може стати феноменальною можливістю для громадянського суспільства трахнути владу ненасильницькою солідарною дією. Для цього треба зібрати для Василя Шкляра ту саму суму, щоб він таки отримав премію, але вже не від "паньства", себто державної верхівки, а від народу. Скільки там тої премії - 280 тисяч? [насправді, розмір цьогорічної премії - 250 тис. гривень - ІП] Треба створити незалежний оргкомітет зі збору альтернативної Шевченківської премії для Василя Шкляра. Я перший даю тисячу. Якщо нас таких буде 280, ми їх взуємо".

Напередодні, вийшов указ президента Віктора Януковича, де не виявилося прізвища автора роману про криваві події початку 1920-х років - війну українських селян Подніпров'я з більшовицькими загонами.

Раніше сам Василь Шкляр заявляв, що за присудження йому премії проголосували члени Шевченківського комітету. 

Уривки з роману можна прочитати тут.

Щоб дізнатися більше про розмах повстанського руху 1920-их років, дивіться фото у розділі "Артефакти" 

"Чорний Ворон" - історичний бестселер про повстанців Черкащини, Кіровоградщини і Київщини, які за сприяння місцевих мешканців чинили опір радянській адміністрації ще кілька років після того, як влада УНР емігрувала з України.

Буркусь: хто сторожив спокій дому Франка?

Це був не безпородний дворовий собака (хоча і в тім нічого лихого нема, навпаки, не виключено, що й таких тримали Франки, бо принаймні в певний час пес був у них не один, а справжній гуцульський вівчур, полонинський собака, чи, як іще називають, карпатська вівчарка

У секторі «проблем ідеологічної боротьби»: історики та «перебудова»

Нині це Інститут історії України, а тоді слова "Україна" в назві інституту не було. Навіть у цьому в СРСР вбачали небезпеку. Всі спілкувалися російською, лише в одному відділі, де вивчали козаччину, українською. А аспірант Діма Табачник (який потім двічі у Януковича був міністром), ідучи до курилки повз цей відділ, казав: "Цвірінькають там цією українською"

Бабин Яр: гібридні контексти Сергія Лозниці

Мабуть, головною зіркою антиукраїнського шабашу, влаштованого цього року Меморіальним центром Голокосту «Бабин Яр» на багатостраждальних кістках його жертв, став кінорежисер Сергій Лозниця зі своїм фільмом «Бабин Яр. Контекст».

Валєр Бондар. Харківський літмузей. Середовище дев'яностих

Валєр Бондарь – «гуру і навчитель» Сергія Жадана, митець, який об'єднував творчу еліту не тільки в Харкові. Саме у майстерні Бондаря в ЛітМузеї виникло українське середовище неформалів ранніх 1990-х. Його рукою з кінця вісімдесятих – початку дев’яностих карбувалась в харківському просторі графіка перших кроків боротьби за самостійну, стильну і самодостатню Україну. І у дев’яності довкола Бондаря в Харківському ЛітМузеї сформувалося вільне від радянських кліше і провінційних комплексів мистецьке середовище