Спецпроект

Шкляр каже, що "Чорний Ворон" - не антиросійський роман

На засіданні Шевченківського комітету розгорілася суперечка щодо того, що роман Василя Шкляра про Холодноярську республіку 1920-их років - "про бандитів".

Про це автор роману "Чорний Ворон" повідомив в інтерв'ю "Україні Молодій".

"Мені не можна закидати якоїсь тенденційності, - сказав Василь Шкляр. Цей роман не антиросійський, він антизагарбницький - написаний чесно, з тих позицій, на основі документів. І у владі є прихильники, адже пані Ганна (Герман - ІП) мене привітала не просто як переможця, а як автора доброго роману, який вона високо цінує".

За словами Шкляра, на засіданні Шевченківського комітету, де вирішувалося, кому цього року дати Шевченківську премію, лунали закиди, що це роман про бандитів.

"І тоді наша примадона, Герой України Марія Стеф'юк прочитала вірш Тараса Шевченка "Холодний яр": "Брешеш, людоморе!/За святую правду-волю/Розбойник не стане", - повідомив автор "Чорного Ворона". - Гарно сказав Василь Герасим'юк: "Хто вважає цей роман антиросійським, підніміться нагору до Софійської площі, де знімають фільм "Біла гвардія" й кричать: "Бєй хохлов!".

За словами Шкляра, в нього вже є пропозиції щодо перекладу російською та іншими мовами: "Але зараз мене більше хвилює екранізація "Чорного Ворона", збір коштів на неї, думаю, що цей факт - присудження премії - мені допоможе у ставленні інвесторів. І, як ви знаєте, дер­жава виділила чималі гроші на кіно - 130 мільйонів, і я сподіваюся, що шанований твір усе-таки заслуговує на частку того бюджету".

Минулого тижня стало відомо, що Шевченківську премію цього року (9 березня) отримає роман Василя Шкляра "Залишенець" (друга назва - "Чорний Ворон"), присвячений боротьбі повстанців Холодного Яру проти військ Радянської Росії.

Уривок із "Чорного Ворона" читайте тут

Від газет до телесеріалів: 30 років еволюції політичної агітації в Україні

Протягом 30 років незалежності України політична агітація у нашій країні пройшла шлях від звичайних газет та інформаційних бюлетенів до телевізійних серіалів. З одного боку, постійних змін зазнавала форма агітації, з іншого — деякі елементи, як-от меседжі, у ній залишалися незмінними. Окрім того, з'явився окремий вид "агітації"—"гречкосійство", тобто підкуп виборців різними матеріальними й нематеріальними благами.

За два кроки до війни: Гляйвіцька провокація

31 серпня 1939 року. Невеличке сілезьке містечко Гляйвіц, Німеччина. Вечір. В одному з номерів готелю в центрі міста на застеленому ліжку лежить з закритими очима чоловік. Він вдягнутий і взутий. О 16-00 тишу номера прорізує вимогливий дзвінок телефону, який стоїть на столику біля ліжка. Не відкриваючи очей чоловік простягає руку, знімає трубку і підносить її до вуха. З трубки лунає добре знайомий йому голос: «Терміново передзвоніть!».

«Тройка» чи «Сєвєр»? – депортаційна операція початку квітня 1951 року

70 років тому на території України відбулася остання депортаційна операція, під час якої переважно зі Західної України було виселено 2 487 сімей куркулів, свідків Єгови та колишніх вояків армії Андерса

Черчилль-політик і Орвелл-письменник: дивовижні схожості двох культових особистостей

Мало хто знає, що здавалося б, нічим не пов’язані між собою Вінстон Черчилль та Джордж Орвелл мали насправді багато чого спільного. Обоє випередили свій час, обоє виступали борцями за свободу та демократію, а їхні ідеї, сформовані майже століття тому, залишаються гостро актуальними і дотепер.
Книжка «Черчилль і Орвелл. Битва за свободу», написана журналістом та воєнним кореспондентом Томасом Ріксом, вийшла друком у крафтовому видавництві «Лабораторія». Це порівняльна біографія двох видатних історичних постатей, які ніколи не зустрічались, однак захоплювались один одним на відстані.