Спецпроект

Анонс: Євген Сверстюк і митці - "Шевченко. Козацький чи кріпацький міт"

10 березня о 18.00 в столичному Будинку Вчителя (вул. Володимирська, 57) відбудеться творчий вечір, присвячений 150-річчю з дня смерті Тараса Шевченка.

Один із організаторів вечора, письменник і правозахисник Євген Сверстюк вважає - "Історії життя великих людей уквітчуються легендами. Їм часом приписують надприродні прояви вже змалку та прикрашують сюжетами, близькими до казки. Народницьке покоління ідеалізувало батька Тараса в шапці і з вусами, не дуже вчитуючись у нього, переконуючи один одного в тому, що він абсолютно зрозумілий навіть простому селянинові. У цьому спрощенні був самообман.

Революційне покоління використовували Шевченка в цілях агітації проти царського уряду. Але в революції, в безумі насильства, в агонії ненависті воно відчувало крах Шевченковських ідеалів Любови і Добра. Воно скоса й навіть соромливо поглядало на його садок вишневий коло хати, на його світе тихий, краю милий, на його обніміться ж брати мої, молю вас, благаю...

У важкому ідеологічному похміллі нинішнє покоління хоче повернутися до справжнього Шевченка, але вже не вміє його читати. Не має сили пройти за частокол стереотипів.

Чи буде поезія Шевченкова співзвучною знедоленим дітям споживацького віку? Чи вони читатимуть "Кобзаря" в інтернеті? Чи просвітлюватиме слово, поставлене на сторожі, збетоновану товщу інформації?".

Святкову атмосферу разом з глядачами розділять Ніна Матвієнко, Леся Чарівна, Кирило Булкін, Тарас Компаніченко та гурт "Хорея козацька", Микола Косицький, Анна Наставна, Ярослав Ажнюк, рок-гурт "Сад", Леся Матвійчук.

Вхід безкоштовний.


Юрій Бойко-Блохін і його сповнений випробувань шлях до утвердження української нації

Матеріали оперативної розробки за кордоном видатного українського вченого, громадсько-політичного діяча й теоретика українського націоналізму Юрія Бойка-Блохіна дають змогу зрозуміти, чому органи мдб / кдб срср так прискіпливо займалися саме науковцями – істориками, мовознавцями, літературознавцями, археологами. Їхні дослідження витоків української нації, державності, мови, культури неабияк ставали на заваді імперським планам кремлівського керівництва, яке переписувало історію на свій лад.

Паросля: російське ІПСО, на яке повелися польські дослідники

У сучасній польській історіографії початком так званої "Волинської різанини" вважається масове вбивство населення польської колонії Паросля у лютому 1943 року. Цю акцію вже тривалий час намагаються приписати першій сотні УПА Григорія Перегіняка – "Коробки". Кілька років тому у цій історії мало бути поставлено крапку, адже російські спецслужби оприлюднили документ, який начебто повністю підтверджує версію польських дослідників.

ТОП-10 міфів про Волинську трагедію

У колективній пам'яті поляків сприйняття УПА та ОУН існує майже виключно в рамках наративу про "Волинську різанину". А політичні оцінки подій 1940-х років закріплені на рівні законодавства. Центр стратегічних комунікацій розібрав 10 ключових складових цього наративу.

Наша Леді Хо-Хо, або ж як ефективно заохочувати до колабораціонізму

Що таке колабораціонізм — і чи завжди він означає зраду? Де закінчується прагнення вижити та починається свідома співпраця з ворогом? Чому те, що для одних було ганьбою, для інших ставало звитягою і справою національного порятунку? Історик Пйотр М. Маєвський, простежує історію колабораціонізму від античности до Другої світової та сягає сучасної російсько-української війни. Публікуємо уривок із книжки, яка незабаром вийде друком у видавництві "Локальна історія".