Спецпроект

Анонс: Євген Сверстюк і митці - "Шевченко. Козацький чи кріпацький міт"

10 березня о 18.00 в столичному Будинку Вчителя (вул. Володимирська, 57) відбудеться творчий вечір, присвячений 150-річчю з дня смерті Тараса Шевченка.

Один із організаторів вечора, письменник і правозахисник Євген Сверстюк вважає - "Історії життя великих людей уквітчуються легендами. Їм часом приписують надприродні прояви вже змалку та прикрашують сюжетами, близькими до казки. Народницьке покоління ідеалізувало батька Тараса в шапці і з вусами, не дуже вчитуючись у нього, переконуючи один одного в тому, що він абсолютно зрозумілий навіть простому селянинові. У цьому спрощенні був самообман.

Революційне покоління використовували Шевченка в цілях агітації проти царського уряду. Але в революції, в безумі насильства, в агонії ненависті воно відчувало крах Шевченковських ідеалів Любови і Добра. Воно скоса й навіть соромливо поглядало на його садок вишневий коло хати, на його світе тихий, краю милий, на його обніміться ж брати мої, молю вас, благаю...

У важкому ідеологічному похміллі нинішнє покоління хоче повернутися до справжнього Шевченка, але вже не вміє його читати. Не має сили пройти за частокол стереотипів.

Чи буде поезія Шевченкова співзвучною знедоленим дітям споживацького віку? Чи вони читатимуть "Кобзаря" в інтернеті? Чи просвітлюватиме слово, поставлене на сторожі, збетоновану товщу інформації?".

Святкову атмосферу разом з глядачами розділять Ніна Матвієнко, Леся Чарівна, Кирило Булкін, Тарас Компаніченко та гурт "Хорея козацька", Микола Косицький, Анна Наставна, Ярослав Ажнюк, рок-гурт "Сад", Леся Матвійчук.

Вхід безкоштовний.


Як кдб намагався перешкоджати заходам з ушанування Євгена Коновальця

В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України виявлено низку документів про те, як органи кдб срср у різні періоди відстежували заходи української діаспори з ушанування пам'яті голови ОУН Євгена Коновальця і намагалися всіляко перешкоджати їх проведенню.

Маріан Ґолемб’євський "Стер" – речник польсько-українського порозуміння

Маріан Ґолемб’євський – закинутий парашутом з Англії офіцер Армії Крайової / Делегатури Збройних Сил, член поаківської організації "Воля і Незалежність" (WiN), довголітній політичний в’язень та опозиційний активіст, пов’язаний з "Рухом" та ROPCiO. Його життєва історія під час та одразу після Другої світової війни міцно вписалася у складні польсько-українські відносини.

Корсунь. Фрагмент із книжки "Невиграна війна" Івана Гаврилюка

Жовті Води, Корсунь, Пилявці, Збараж, Зборів — ці назви глибоко вкоренилися в національну пам’ять як символи козацької військової слави. Однак за блиском цих звитяг ховається парадокс: переможний поступ війська Хмельницького затьмарила прикра поразка під Берестечком, а воєнні успіхи так і не стали тривкими політичними здобутками. Чому ж так трапилось? Відповідь на це запитання історик Іван Гаврилюк шукав не загалом у Хмельничинні, а у воєнному мистецтві очільників Козацької революції.

Від Золотої Слободи до Арлінгтонського національного кладовища. Юрко Коцай - перший олімпійський чемпіон українського походження

У світову історію плавання він увійшов як George Harold Kojac – дворазовий олімпійський чемпіон, рекордсмен світу, лікар і полковник Військово-повітряних сил США. Проте за американізованим прізвищем Kojac стояла українська родина Коцаїв із невеликого подільського села Золота Слобода. Історія цієї родини пояснює не лише спортивні успіхи Юрка Коцая, а й життєві принципи, які визначили весь його подальший шлях.