Спецпроект

Янукович: Назвати імена всіх загиблих від рук фашистів – наш обов’язок

Президент Віктор Янукович називає обов’язком влади назвати місця поховань та імена загиблих від рук фашистів.

Про це сказано у зверненні президента з нагоди Міжнародного дня визволення в'язнів фашистських таборів.

"Мільйони наших земляків зазнали невимовних жахів нацистської неволі, тисячі з них загинули на страшних гітлерівських фабриках смерті, не дочекавшись своїх визволителів. Про цю трагедію український народ ніколи не забуде", - заявив Янукович.

"І досі не відомі усі місця поховань та імена багатьох загиблих від рук фашистських катів. Назвати їх - наш святий обов'язок", - додав він.

"Ми вшановуємо тих, хто зумів вистояти, витримавши найстрашніші випробування. Вони гідно пройшли свій життєвий шлях, зробивши вагомий внесок у становлення сучасної незалежної України", - йдеться у зверненні.

Саме тому, на думку Януковича, одним із першочергових завдань української влади є "належне забезпечення повсякденних потреб та духовних інтересів громадян старшого покоління".

Нагадаємо, що львівські Герої України три тижні тому звернулися до Януковича з проханням надати статус пам'ятки комплексу "Цитадель", де в роки Другої світової був нацистський концтабір, а зараз ця територія приватизується під комерційні установи.

Як звільняли Харків у серпні 1943-го

Німці атакували на світанку 29 серпня 1943-го позиції 69-ї армії. До вечора стало очевидно, що це відволікаючий маневр для забезпечення відступу військ із Харкова та його передмість. Вже до вечора цього дня, не зустрічаючи значного опору, були звільнені Люботин, Гіївка, Березове, Південний, Пісочин, Нова Баварія, станція Основа, Високий. Саме цей день і треба вважати датою визволення Харкова.

Українське державотворення літа 1941-го. Міфи та факти

Сам факт відновлення української влади після тривалої окупації мав суттєвий вплив на свідомість населення. Історик та дисидент, уродженець Волині Валентин Мороз згадував: "Перша половина мого життя була сформована двома прапорами під час проголошення української самостійності в 1941 році. Ці два українські прапори в рідному селі збереглися на ціле життя, давали вогонь витерпіти і перемогти".

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.