Спецпроект

У Луцьку прогнали "антифашистів", які збирали гроші на Сталіна

Намет, у якому активісти організації "Антифашистський комітет України" збирали у центрі Луцька гроші на пам'ятник Сталіну, демонтували силою.

Про це повідомляє ЗІК.

Депутат Волинської облради Ігор Гузь ще минулого тижня закликав усіх небайдужих прийти сьогодні в центр Луцька, аби не допустити збору коштів на відновлення знищеного силумінового Сталіна біля обкому Компартії України в Запоріжжі.

Загалом на громадську акцію протесту зібралися понад сімдесят людей. Їм опонували біля десяти активістів "Антифашистського комітету".

"Антифашистський комітет" - організація, близька до КПУ

У мегафон Ігор Гузь закликав "сталіністів" добровільно забрати намет із центру міста. Ті, своєю чергою, висловили контропропозицію за посередництвом правоохоронців: пікетувальники відходять від намету, а збирачі коштів розбирають його.

Зрештою, приблизно о 12.05 натовп силою розібрав намет. Десятки правоохоронців оточили місце інциденту, і прихильники Сталіна почали пакувати намет під скандування "Геть комуну!", "Бидло!" та "Ганьба!".

Приблизно о 12.20 намет і так званих "антифашистів" завантажили у службову машину патрульної служби міліції. При цьому в автівку хтось поцілив яйцем.

Депутат облради Анатолій Вітів запевнив, що найближчої сесії Луцька міськрада прийме рішення про заборону радянських червоних прапорів на території обласного центру Волині.

"Остаточне розв’язання". Уривок із книги Тімоті Снайдера "Криваві землі. Європа між Гітлером і Сталіним"

Наприкінці серпня у колаборації видавництв "Човен" та "Локальна історія" вийде друком українською книжка-бестселер американського історика Тімоті Снайдера "Криваві землі. Європа між Гітлером і Сталіним" – досконала деконструкція природи двох споріднених тоталітарних режимів: нацистської Німеччини та сталінського СРСР, трансформованого в сучасну фашистську росію.

Замостя-1920: як українці та поляки разом рятували Європу від росіян

Події 1920 року, коли українські та польські війська пліч-о-пліч зупинили більшовицьку навалу біля Замостя, стали яскравим прикладом успішної спільної боротьби двох народів за свободу і незалежність. У центрі цих подій постає постать генерала Марка Безручка — українського командира, який довів, що відданість Батьківщині та військовий талант можуть змінювати хід історії. Шоста Січова стрілецька дивізія Армії УНР під командуванням Марка Безручка зірвала плани червоних прорватися в Польщу та понести "світову революцію" до Європи

«Зараз формується "жива пам’ять"», - Роза Тапанова

Інтерв’ю з генеральною директоркою Національного історико-меморіального заповідника «Бабин Яр» Розою Тапановою для Музею «Голоси Мирних» Фонду Ріната Ахметова.

Як звільняли Харків у серпні 1943-го

Німці атакували на світанку 29 серпня 1943-го позиції 69-ї армії. До вечора стало очевидно, що це відволікаючий маневр для забезпечення відступу військ із Харкова та його передмість. Вже до вечора цього дня, не зустрічаючи значного опору, були звільнені Люботин, Гіївка, Березове, Південний, Пісочин, Нова Баварія, станція Основа, Високий. Саме цей день і треба вважати датою визволення Харкова.