Спецпроект

Львівська облрада проти червоних прапорів на 9 травня

Львівська обласна рада вважає неприпустимим вивішування червоних радянських прапорів на всіх адміністративних будівлях 9 травня.

Про це йдеться в заяві "Радянські міфи потрібно знищувати", яку облрада прийняла 5 квітня 71 голосом і скерувала до Житомирської обласної, Одеської і Севастопольської міських рад та кожному народному депутату, повідомляє Zaxid.net.

Облрада висловлює стурбованість законодавчою ініціативою групи нардепів на чолі з комуністом Петром Цибенком, який пропонує вшановувати перемогу СРСР у Великій Вітчизняній війні 1941-1945 років підняттям копії радянського прапора на адміністративних будівлях по всій Україні.

Вона закликає нардепів не підтримувати цей законопроект.

"Житомирська обласна , а також Одеська і Севастопольська міські ради вже прийняли рішення про вивішування в цей день червоних прапорів", - нагадує Львівська облрада.

Вона вважає такі ініціативи "змовою колишніх радянських бюрократів, котрі, маскуючись під українських депутатів та чиновників, та на догоду Росії роблять все для повернення тоталітарних символів неіснуючої держави в сучасну Україну".

Як сказано у заяві, замість того, щоб вшанувати пам’ять 10 мільйонів українців, полеглих у часи Другої світової війни, центральна влада і окремі органи місцевого самоврядування "знову планують організувати бучні відзначення 9 травня, в день так званої перемоги у міфічній Великій Вітчизняній Війні".

"В цей день не маємо жодного морального права говорити про перемогу. Адже  документально засвідчено, що українці зазнали найбільших  втрат в роки війни", - заявляє Львівська облрада й додає, що "значна частина вояків червоної армії йшли у бій не за Сталіна чи за Радянський Союз, а через безжалісний вогонь у спини від загонів НКВД".

Львівська обласна рада вимагає від центральної влади "припинити поширення та увічнення радянських міфів про ВВВ і 9 травня".

"В Україні 21 століття вже не слід жити у світі комуністичної пропаганди про 9 травня. Хоча і сьогодні нащадки колишніх чекістів та їх поплічників, що на 20 році незалежності досі є українськими чиновниками і депутатами, змушують українців відзначати святковими заходами цей день, ще й на додачу з копією прапора держави найбільшого ворога нашої нації", - сказано в заяві.

Паросля. Незручні спогади

Якщо 11 липня у польській історіографії вважається "апогеєм" конфлікту, то його початок відраховують від убивства мешканців колонії Паросля на Рівненщині. Подію намагаються пов'язати з першими збройними акціями бандерівського підпілля проти нацистів. Йдеться, насамперед, про напад сотні Григорія Перегіняка – "Коробки" на комендатуру містечка Володимирець 7 лютого 1943 року.

"Дніпро" на теренах Західної Німеччини. Спецоперація кдб

У 1956 році кдб срср створив на теренах Західної Німеччини легендовану групу "Дніпро", яка нібито стояла на патріотичних позиціях, дбала про українські інтереси і закликала емігрантів повертатися на свою батьківщину. Але за щирими, на перший погляд, зверненнями і закликами крилися ретельно продумані й далекосяжні плани посіяти розбрат і ворожнечу в середовищі української еміграції, скомпрометувати лідерів в очах рядових членів націоналістичних організацій, розсварити їх між собою, посіяти зневіру.

Як у Харкові встановлювали (та руйнували) пам’ятник УПА

1992 рік. У харківському Молодіжному парку, поруч із хрестом пам'яті жертв Голодомору установлюють перший на Лівобережжі пам'ятний знак воїнам УПА. У день відкриття біля знаку стоїть почесна варта курсантів кількох училищ. Церемонія починається молебнем за участі священників УАПЦ та УГКЦ. За кілька років пам'ятний знак стане мішенню понад сотні актів вандалізму: його засипатимуть сміттям, руйнуватимуть, намагатимуться "обміняти" на пам'ятник лєніну, а згодом — украдуть.

Дівчата під Крутами: ким були перші доброволиці УНР

29 січня Україна вшановує полеглих у бою під Крутами. У 1918 році чотири сотні юнаків-курсантів першої української військової школи та збірна сотня студентів і гімназистів затримали просування до Києва регулярної більшовицької армії, яка переважала українську у понад 10 разів. Зі спогадів одного із гімназистів, ройового студентської сотні Левка Лукасевича, стало відомо, що на фронті разом із чоловіками були і дівчата.