Спецпроект

Львівська облрада проти червоних прапорів на 9 травня

Львівська обласна рада вважає неприпустимим вивішування червоних радянських прапорів на всіх адміністративних будівлях 9 травня.

Про це йдеться в заяві "Радянські міфи потрібно знищувати", яку облрада прийняла 5 квітня 71 голосом і скерувала до Житомирської обласної, Одеської і Севастопольської міських рад та кожному народному депутату, повідомляє Zaxid.net.

Облрада висловлює стурбованість законодавчою ініціативою групи нардепів на чолі з комуністом Петром Цибенком, який пропонує вшановувати перемогу СРСР у Великій Вітчизняній війні 1941-1945 років підняттям копії радянського прапора на адміністративних будівлях по всій Україні.

Вона закликає нардепів не підтримувати цей законопроект.

"Житомирська обласна , а також Одеська і Севастопольська міські ради вже прийняли рішення про вивішування в цей день червоних прапорів", - нагадує Львівська облрада.

Вона вважає такі ініціативи "змовою колишніх радянських бюрократів, котрі, маскуючись під українських депутатів та чиновників, та на догоду Росії роблять все для повернення тоталітарних символів неіснуючої держави в сучасну Україну".

Як сказано у заяві, замість того, щоб вшанувати пам’ять 10 мільйонів українців, полеглих у часи Другої світової війни, центральна влада і окремі органи місцевого самоврядування "знову планують організувати бучні відзначення 9 травня, в день так званої перемоги у міфічній Великій Вітчизняній Війні".

"В цей день не маємо жодного морального права говорити про перемогу. Адже  документально засвідчено, що українці зазнали найбільших  втрат в роки війни", - заявляє Львівська облрада й додає, що "значна частина вояків червоної армії йшли у бій не за Сталіна чи за Радянський Союз, а через безжалісний вогонь у спини від загонів НКВД".

Львівська обласна рада вимагає від центральної влади "припинити поширення та увічнення радянських міфів про ВВВ і 9 травня".

"В Україні 21 століття вже не слід жити у світі комуністичної пропаганди про 9 травня. Хоча і сьогодні нащадки колишніх чекістів та їх поплічників, що на 20 році незалежності досі є українськими чиновниками і депутатами, змушують українців відзначати святковими заходами цей день, ще й на додачу з копією прапора держави найбільшого ворога нашої нації", - сказано в заяві.

Битва за Шостку 1918 року

Шість діб, з 2 по 8 квітня 1918 р., шосткинці билися з більшовицькою Особливою армією Ремньова. Билися з тими самими петроградськими загонами матросів, що 29 січня 1918 р. вбивали київських студентів під Крутами. Шосткинські робітники ціною своїх життів зберегли пороховий завод для Української держави.

Антон Дробович: Гри в одні ворота не буде

Розмова з Антоном Дробовичем, головою Українського інституту національної пам’яті (УІНП) про польсько-українські відносини, спільні плани та проекти, виклики на новій посаді, а також про те, кого він вважає героями України. Інститут Антон Дробович очолив у грудні 2019 року, після того, як виграв конкурс, попереднім керівником був Володимир В’ятрович.

Луцьк в окупації: побороти епідемії й вижити!

Луцьк – одне з перших українських міст, яке було окуповане вермахтом вже надвечір 25 червня 1941 року. Нова окупація приносить не тільки усі «принади» нацистського режиму, але й епідемії

Як і чому вікінги опинилися у Західній Україні

Як тут опинилися скандинави? Вони були важливою частиною державного апарату Русі, особливо в період правління князя Володимира. З літопису відомо, що Володимир був змушений тікати у Швецію після невдачі у міжусобній війні. Звідти він повернувся із армією варягів, які допомогли відвоювати спадщину.